Порядок подання та оформлення рапортів: деталі

Командири відповідають на паперовий рапорт, накладаючи резолюцію

У Міністерстві юстиції пояснили, як правильно подати та оформляти армійський рапорт, щоб ваше звернення було розглянуто.

Що вказується у рапорті в паперовій формі

• заголовок “Рапорт”;
• суть питання;
• перелік доданих до рапорту документів або їх копій;
• найменування займаної посади;
• військове звання, власне ім’я та прізвище;
• дата;
• особистий підпис.

Командири відповідають на паперовий рапорт, накладаючи резолюцію.

Як подати рапорт в електронній формі

За допомогою:

• засобів СЕДО (система електронного документообігу);
• Державного вебпорталу Армія+;
• інших інформаційно-комунікаційних систем, які введені в експлуатацію в системі Міноборони України.

Як подати рапорт через вебпортал Армія+

Використати доступний шаблон рапорту на порталі:

• заповнити всі текстові поля;
• вказати тему та суть свого клопотання;
• увести ID-номер свого безпосереднього/прямого командира;
• підписати рапорт електронним підписом.

Командир зобов’язаний повідомити кожному свій ID-номер та ID-номер СЕДО підрозділу.

Як відбувається розгляд електронного рапорту

Безпосередній командир відповідає на рапорт шляхом погодження або непогодження рапорту, зазначивши:

• правове обґрунтування та пропозиції;
• електронний підпис.

Погоджений рапорт відправляється на розгляд вищому командиру. Процес триває, поки рапорт не дійде до командира, який має право ухвалити остаточне рішення.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Командиру забороняється:

• встановлювати додаткові вимоги до оформлення рапорту (наприклад, до полів, кольору чорнила тощо);
• відмовляти у прийнятті рапорту через незначні помилки;
• відмовляти у розгляді рапорту через відсутність доданих документів або — інформації, яка є або має бути у командира (начальника) чи може бути витребувана ним в інших підрозділів;
• вимагати попереднього усного погодження рапорту;
• відмовляти у реєстрації власноруч написаних рапортів.

Нагадаємо, якщо військовослужбовець, під час несення служби захворів, загострилась вже існуюча хвороба чи отримав травму — він має право на отримання належної медичної допомоги та лікування. Отже, про те, як складати рапорт, розповіли у Координаційному центрі з надання правової допомоги.

Раніше ми повідомляли, що з початку повномасштабної війни РФ проти України тривають евакуаційні рейси для постраждалих громадян, організовані у межах співпраці Міністерства охорони здоров’я з Єврокомісією та ВООЗ.

Кабмін ухвалив постанову, що значно спрощує механізм медичної евакуації військовослужбовців.

Відтепер для медевакуації захиснику не потрібно отримувати висновок консиліуму військово-медичної установи. Медзаклад, де військові перебувають на лікуванні (реабілітації), ініціює та визначає необхідність направлення на лікування за кордон.

Також медичний заклад готує необхідний пакет документів:

• згоду військового або його/її законного представника на лікування за кордоном;
• згоду на обробку та передачу персональних даних медзакладам іноземних держав;
• виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
• висновок про необхідність направлення військового на лікування за кордон.

Після чого, висновок про необхідність евакуації разом із пакетом документів медзаклад надсилає до державного органу зі складу сектору безпеки й оборони, в якому оборонець проходить службу.

Своєю чергою, державний орган надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів.

Наступним етапом МОЗ подає запит до країн ЄС відносно готовності безоплатно надати захиснику України необхідну медичну та реабілітаційну допомогу і листом інформує Командування Медичних сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких можуть прийняти на лікування за кордоном.

За сприяння офіційних структур Єврокомісії МОЗ транспортує військовослужбовця до закордонної клініки.

Окрім того, закордонна дипломатична установа України (посольство, консульство) здійснює супровід захисника за кордоном: допомагає розв’язати проблеми в межах компетенцій.

Після завершення лікування, країна, яка приймає, забезпечує повернення військовослужбовця до України. Для цього пацієнту необхідно поінформувати МОЗ або ж звернутись до лікаря в закордонній лікарні з проханням сприяти поверненню в Україну.