Політичний глухий кут: як Грузія може отримати “подвійний” парламент

30 Жовтня, 2024 в 19:25

У “Грузинської мрії” достатньо мандатів для проведення першого засідання і початку роботи нового парламенту, але недостатньо для припинення повноважень старого

Хоч “Грузинська мрія”, що при владі з 2012 року, досі є найпопулярнішою партією, вони не можуть гарантувати собі абсолютну більшість. При тому, донедавна в опозиції не виходило об’єднати зусилля проти Грузинської мрії, що заважало їм позбавити Грузинську мрію парламентської більшості.

Нове скликання парламенту Грузії може розпочати роботу, проте через нестачу мандатів “Грузинська мрія” не зможе забезпечити припинення повноважень попереднього складу, створюючи конституційний парадокс. Про це мовиться у матеріалі адвоката, співзасновника ГО “Центр дослідження законодавства України” Назара Чорного.

У Грузії відбулися парламентські вибори, котрі попередньо вже розкритикувала низка демократичних країн.

Противники “Грузинської мрії” переважно критикують зсув партії у проросійський бік. Вони засуджують риторику Грузинської мрії стосовно євроінтеграції та вважають це дводумством. Опозиційні партії мають наміри посилити зв’язки з Європейським союзом, та йти шляхом інтеграції до ЄС і НАТО, та підписали відповідну декларацію. Зокрема опозиція обіцяє виконати усі вимоги ЄС та розпочати перемовини про членство у Європейському союзі. Опозиційні партії засудили політику Грузинської мрії як таку, що “підштовхує Грузію до міжнародної ізоляції, до підніжжя держави-окупанта, Росії”, та таку, що віддаляється від “західних союзників Грузії та України, що захищає свободу цивілізованого світу”. Крім проєвропейської опозиції, проти Грузинської мрії виступає коаліція Альянсу патріотів Грузії та Консервативного руху, що тривалий час, до нещодавньої зміни курсу Грузинської мрії, тримались засад консерватизму та антизахідництва.

Разом з тим, навіть 54% голосів забезпечують “Грузинській мрії” не більше 89 мандатів.

Згідно зі статтею 38 Конституції Грузії, перше засідання новообраного парламенту може розпочатись, якщо на ньому присутня більшість від повного складу (76 зі 150 депутатів). Проте, повного обсягу повноважень парламент Грузії може набути лише за наявності двох третин від повного складу (100 зі 150). І тільки з цього моменту попереднє скликання складає свої повноваження.

У той самий час Конституція Грузії передбачає, що закони ухвалюються простою більшістю від загальної кількості присутніх (але не менше 50 депутатів), а у випадку “органічних” законів (які регулюють фундаментальні аспекти державного устрою) – більшістю від повного складу парламенту (76 голосів).

Виникає доволі парадоксальна ситуація – у “Грузинської мрії” достатньо мандатів для проведення першого засідання і початку роботи нового парламенту, але недостатньо для припинення повноважень старого, у якого завершується строк повноважень, – зазначено у матеріалі.

Тож нині виникає невизначена ситуація, в якій потрібно або знайти ще кілька десятків депутатів, або на наступних 4 роки мати “подвійний парламент“.

Читайте також: Європейське майбутнє Грузії залежить від стійкості громадян та вміння політиків розставити пріоритети

Довідка. Парламентські вибори у Грузії 2024 року — чергові вибори депутатів до Парламенту Грузії, що відбулися 26 жовтня 2024 року. Вибори проводилися за законодавством, що було прийнято 2017 року шляхом поправок до конституції. Таким чином, вибори пройшли за виключно пропорційною системою з прохідним порогом у 5 %.

27 жовтня Бідзіна Іванішвілі заявив про перемогу від імені Грузинської мрії, а Тіна Бокучава, голова Єдиного національного руху, звинуватила ЦВК та Іванішвілі у тому, що ті сфальсифікували вибори, та додала, що опозиція “боротиметься, як ніколи раніше, аби відвоювати своє європейське майбутнє”. Ніка Гварамія з коаліції Ахалі назвав виборчий процес «конституційним переворотом». Опозиція оголосила бойкот новому парламенту (відмова опозиції від мандатів унеможливлює роботу парламенту, що має призвести до дострокових виборів, оскільки на першому засіданні нового парламенту має бути щонайменше 100 депутатів зі 150 – а досягти цього неможливо без принаймні частини представників опозиції).

28 жовтня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала до міжнародного розслідування щодо легітимності результатів парламентських виборів, які, за її словами, були сфальсифіковані, і закликала всіх громадян вийти на акції протесту в Тбілісі того ж вечора.

29 жовтня Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що міжнародні спостерігачі повідомили про порушення під час передвиборчої кампанії, а також у день виборів і не визнали вибори вільними та чесними. Борель закликав до проведення “прозорого розслідування” ймовірних порушень на виборах. Того ж дня у Державному департаменті США заявили що не виключають “подальших наслідків, якщо курс грузинського уряду не зміниться”, згідно з брифінгом речника відомства Метью Міллера. За його словами, “грузинський народ прийшов на вибори в суботу в атмосфері, сформованій політикою керівної партії, включаючи зловживання державними ресурсами, купівлю голосів та залякування виборців”, що створило “нерівні умови” та підірвало “громадську та міжнародну довіру” до процесу. Того ж дня Центральна виборча комісія Грузії заявила, що частково перерахує голоси після того, як опозиція не визнала офіційні результати парламентських виборів.