Пленум ВС висловив зауваження до законопроєктів, які передбачають запровадження орудної величини для розрахунку окладів суддів

Заміна однієї величини іншою фактично призводить до заморожування рівня суддівської виногради, що в умовах знецінення грошової одиниці та зростання цін означає і означатиме її поступове зниження, вважають у ВС

12 вересня2025 року Пленум Верховного Суду затвердив висновок щодо законопроєктів № 13467 та № 13467-1 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму.

У повідомленні нагадали, що законопроєктами передбачається запровадження базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів та відмовитися від прив’язки посадових окладів до прожиткового мінімуму.

Як зауважив у доповіді з вказаного питання Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко ці законопроєкти не призводять до зменшення розміру суддівської винагороди, однак і не передбачають жодних інструментів, які б визначали об’єктивні умови зміни орудної величини, з урахуванням процесів, які відбуваються в економічній сфері держави.

Інфляційні процеси, що неминуче супроводжують розвиток в Україні, як і більшість держав світу, широко призводять до втрати національною грошовою одиницею її номінальної вартості. Отже, це опосередковано зменшує реальний розмір суддівської винагороди, оскільки інфляційне зростання цін знижує її купівельну спроможність — зазначив очільник ВС.

Також за словами Станіслава Кравченка, починаючи із 2020 року суддівська винагорода усіх інстанцій припинила зростання.

Відповідно до даних Національного банку України сукупний розмір інфляції за 2021-2024 роки становив — 63,9%, а за поточними даними 2025 року – 78,18%.

Законопроєкти не передбачають не передбачають жодних об’єктивних показників, які б могли враховуватись при визначеному розміру орудної величини на конкретний рівень. Сенс прожиткового мінімуму для базової розрахункової величини, якраз полягає в тому, що ця величина має перебувати у зв’язку з рівнем економічного розвитку та відповідно змінюватись щороку, щонайменше реагуючи на інфляційні процеси. Те, що це не відбувається, можна сприймати як виняток і фактично як обхід законодавчого встановленого порядку визначення суддівської виногради. Натомість заміна однієї величини іншою фактично призводить до заморожування рівня суддівської виногради, що в умовах знецінення грошової одиниці та зростання цін означає і означатиме її поступове зниження. А це вже створює загрозу суддівської незалежності, — зазначив у своїй доповіді Станіслав Кравченко.

Пленум ВС акцентував, що заміна однієї базової величини іншою має супроводжуватися законодавчим визначенням зв’язку розвитку такої величини з економічними процесами, які відбуваються в державі. Наприклад, ця базова величина може бути прив’язана із застосуванням певного коефіцієнта до прожиткового мінімуму або рівня інфляції або інших.

Тож Пленум ВС запропонував парламентарям врахувати висловлені зауваження та пропозиції під час прийняття рішення щодо законодавства, яке стосується суддівської винагороди.