Парламент розблокував будівництво Музею Революції Гідності

Закон визначає деякі особливості проєктування та будівництва одного із визначних церемоніальних об’єктів державного значення

Верховна Рада на засіданні 29 квітня прийняла закон про особливості проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (реєстр. № 14166).  Рішення підтримали 278 народних депутатів.

Документ пропонує механізми зняття арешту із ділянки на вулиці Героїв Небесної Сотні та скасування зайвих дозвільних процедур, що роками гальмували проєкт через правові суперечності.

Закон визначає деякі особливості проєктування та будівництва одного із визначних церемоніальних об’єктів державного значення – Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Ним передбачено:

– зняти заборону на розміщення комплексу в межах «червоних ліній» алеї Героїв Небесної Сотні в місті Києві;

– встановити гранично допустиму висотність об’єкта з урахуванням висоти будівлі музею, визначеної проєктом – переможцем міжнародного відкритого архітектурного конкурсу;

– зняти обмеження для проведення робіт з будівництва музею поблизу розташованих пам’яток містобудування та архітектури, щодо яких межі зон їх охорони ще не визначено;

– не застосовувати при проєктуванні та будівництві будівлі музею планувальні обмеження та режими використання територій у межах зон охорони пам’яток культурної спадщини.

Як пояснили у пресслужбі, встановлення таких особливостей пов’язано із усуненням виявлених у законодавстві колізій, що перешкоджають подальшій реалізації проектів – переможців міжнародного відкритого архітектурного конкурсу з розміщення меморіалу та будівлі Музею Революції Гідності на раніше відведених для цих потреб земельних ділянках на алеї Героїв Небесної Сотні в місті Києві.

Додамо, Рада 24 лютого прийняла за основу законопроєкт, який пропонує скасувати низку дозвільних процедур для завершення будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні

Процес будівництва було заблоковано через правові колізії між містобудівним, дорожнім та пам’яткоохоронним законодавством, статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, а також відсутність спеціальної норми, яка б визначала особливий порядок реалізації саме цього об’єкта. Йдеться про земельну ділянку у центрі Києва – на вулиці Героїв Небесної Сотні. Ухвалення Закону дозволить зняти з цієї ділянки арешт, – повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Арешт на земельну ділянку було накладено в межах кримінальних проваджень щодо подій Революції Гідності – для збереження можливих речових доказів та недопущення проведення будь-яких робіт до завершення відповідних процесуальних дій. Саме це правове обмеження унеможливлювало реалізацію проєкту протягом тривалого часу.

За словами Шуляк, законопроєкт передбачає проєктування й будівництво Музею Революції Гідності без додаткових дозвільних процедур. Тобто зміни стосуватимуться виключно цього об’єкта державного значення і не впливатимуть на загальні підходи до містобудівного та дорожнього регулювання.

• Уряд ухвалив постанову, розроблену Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності, котра підвищує щомісячні доплати для непрацездатних членів сімей Героїв Небесної Сотні.