Падчерка через суд довела спільне проживання з вітчимом для оформлення спадщини

Уманський міськрайонний суд Черкаської області встановив факт спільного проживання жінки з вітчимом протягом понад п’яти років до його смерті. Рішення дозволить їй оформити спадкові права на майно, не охоплене заповітом.

Падчерка, яка понад п’ять років до смерті вітчима проживала з ним однією сім’єю, доглядала його та вела спільне господарство, отримала можливість оформити спадкові права на майно, не охоплене заповітом. Уманський міськрайонний суд Черкаської області встановив юридичний факт спільного проживання, необхідний для подальшого оформлення спадщини.

Жінка звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю зі своїм вітчимом не менше п’яти років до відкриття спадщини. Вона зазначила, що її біологічний батько не брав участі у її вихованні, натомість вітчим фактично виховав її як рідну доньку. З 2015 року, коли через похилий вік та погіршення стану здоров’я допомоги потребували її мати і вітчим, вона переїхала до них та почала постійно проживати у будинку без зміни реєстрації місця проживання. Після смерті матері жінка продовжила проживати разом із вітчимом та доглядати його до дня смерті.

Суд дослідив акт про фактичне проживання заявниці без реєстрації з 2015 року до дня смерті спадкодавця, довідку виконавчого комітету Уманської міської ради про її фактичне проживання за відповідною адресою, документи про оплату комунальних послуг починаючи з 2017 року, а також письмові пояснення сусідів. Суд зазначив, що відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом строку не відмовився від неї.

Суд окремо наголосив, що відсутність реєстрації місця проживання не виключає можливості довести факт постійного проживання зі спадкодавцем. Такий факт може підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, зокрема довідками органів місцевого самоврядування, актами про фактичне проживання, документами про ведення спільного господарства, оплату витрат та показаннями свідків. Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд у справі 705/5117/25 дійшов висновку, що заявниця дійсно постійно проживала зі спадкодавцем однією сім’єю з 2015 року до дня його смерті. Уманський міськрайонний суд Черкаської області задовольнив заяву та встановив факт проживання заявниці однією сім’єю зі спадкодавцем за однією адресою у період з 2015 року до 25 лютого 2023 року.