Оскарження наказу Мін’юсту боржником у справі про банкрутство має приватноправовий характер: правова позиція КГС ВС

Суд касаційної інстанції ухвалив постанову у справі № 911/22/24 (911/953/25), роз’яснивши критерії розмежування судової юрисдикції під час оскарження адміністративних актів Міністерства юстиції України, якими скасовуються реєстраційні дії щодо майна боржника, який перебуває у процедурах банкрутства. Про це повідомила пресслужба Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 

Визначальним для розмежування юрисдикції у подібних справах є не факт прийняття наказу Мін’юстом як суб’єктом владних повноважень, а зміст спірних правовідносин та характер права, на захист якого спрямовано позов. Оскарження наказу ТОВ «Регіональні Ресурси», яке перебуває на стадії санації у справі про банкрутство, стосувалося анулювання рішення державного реєстратора про поновлення його права власності на чотири об’єкти нерухомого майна. Оскільки цей спір безпосередньо пов’язаний із підтвердженням правового титулу на нерухомість між боржником та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», він не є публічно-правовим. З огляду на суб’єктний склад та положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), справа підлягає розгляду саме господарським судом у межах справи про банкрутство позивача.

КГС ВС сформулював важливий висновок щодо процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Необхідною передумовою для розгляду Міністерством юстиції скарги на дії реєстратора по суті є обов’язкова перевірка того, чи дійсно оскаржуване рішення порушує суб’єктивне право скаржника. Наявність такого права є не формальністю, а передумовою адміністративного оскарження, причому сама по собі наявність запису в реєстрі створює лише спростовувану презумпцію і не є безспірним доказом права. У цій справі Мін’юст розглядав скаргу ТОВ «Укрбуд Девелопмент» без належної оцінки матеріалів, які ставили під сумнів наявність у товариства відповідних прав на майно, особливо з урахуванням того, що раніше набуття чинності судовим рішенням у іншій справі вже було підтверджено належне право власності саме за боржником.

Верховний Суд також погодився з попередніми інстанціями щодо належності обраного способу захисту — визнання відсутнім права на майно у відповідача. Така вимога усуває конкретну правову невизначеність щодо нерухомості. За результатами розгляду КГС ВС залишив касаційні скарги Міністерства юстиції України та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін. Повний текст постанови від 3 вересня 2026 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.