Митниця отримає нові повноваження: законопроєкт №15499 загрожує бізнесу блокуванням товарів і коштів

Головна новація полягає у запровадженні автоматизованого обміну інформацією між митною системою, Реєстром санкцій та Єдиним державним реєстром (стаття 197-1 Митного кодексу). Перевірка структури власності компаній на предмет підсанкційних бенефіціарів здійснюватиметься у машинозчитувальному форматі. До повної технічної реалізації цього процесу митники зобов’язані використовувати дані з веб-ресурсів держреєстрів.

З одного боку, це має пришвидшити контроль і зменшити вплив людського фактора. З іншого — виникає величезний ризик технічних збоїв або помилкових спрацьовувань системи. Оскільки публічних консультацій із громадськістю під час підготовки документа не проводили (автори зазначили, що акт не має ознак регуляторного), бізнес може зіткнутися з раптовим блокуванням процесів без чіткого та швидкого механізму виправлення помилок.

Законопроєкт пропонує внести зміни до статті 24 Митного кодексу, позбавивши бізнес права на адміністративне оскарження рішень митниці, ухвалених у межах санкційних заходів.

Якщо митний орган заблокує операцію через неточності в реєстрах або технічну помилку, оскаржити це рішення можна буде виключно в судовому порядку. Для підприємств це означатиме додаткові часові та фінансові витрати, а також ризики тривалого простою вантажів.

Зміни до статей 299 і 301 Митного кодексу передбачають жорсткі обмеження щодо фінансів. Якщо до особи застосовано санкції, внесені нею авансові платежі не повертатимуться.

Аналогічна заборона поширюється на повернення або призупинення повернення надміру сплачених митних платежів, якщо активи особи заблоковані. Фактично це створює ризик заморожування коштів бізнесу в бюджеті на невизначений строк без чітких умов їх розблокування.

Ще одне нововведення стосується перевірок після завершення оформлення товарів. Митниця отримає право надсилати запити (зокрема іноземним органам) для перевірки зовнішньоекономічних операцій на предмет дотримання санкцій.

Тобто успішний пропуск вантажу через кордон більше не означатиме остаточного завершення процедури — перевірка може продовжитися й після розмитнення. Водночас проєкт гарантує, що виявлення порушень під час таких подальших запитів не вважатиметься службовою недбалістю самі́х митників під час первинного оформлення. Для підприємців це означає подовжений період правової та операційної невизначеності.

У разі ухвалення законопроєкту він набуде чинності через 45 днів після опублікування. Експерти радять бізнесу заздалегідь перевірити власну структуру власності, ланцюжки постачання та санкційні ризики щодо всіх контрагентів.