Мін’юст та ОЕСР узгодили подальші кроки співпраці в антикорупційній сфері

Для України принципово важливо зберігати сталість реформ і забезпечити відповідність антикорупційної політики найвищим міжнародним стандартам

У Міністерстві юстиції відбулася зустріч заступників міністра юстиції Людмили Сугак та Олександра Банчука з делегацією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на чолі з керівницею відділу боротьби з корупцією, керівницею секретаріату Робочої групи ОЕСР з питань протидії хабарництву Джулією Фромгольц.

До складу делегації ОЕСР також увійшли політичний аналітик відділу боротьби з корупцією Ерекле Урушадзе та стратегічна радниця Офісу зв’язку ОЕСР–Україна Катерина Пенькова.

У центрі уваги були питання співпраці в антикорупційній сфері, а також огляд зусиль України на шляху до повноправного членства в ОЕСР і ЄС. Зокрема, сторони обговорили перспективи подальшого руху України до повноцінної участі в Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Представники ОЕСР повідомили, що на червень заплановано попереднє оцінювання заявки України на приєднання до Конвенції. У разі позитивного рішення восени відбудеться повна процедура оцінювання, за результатами якої Україна зможе отримати запрошення до приєднання до Конвенції, що передбачає набуття членства в Робочій групі ОЕСР з питань протидії хабарництву.

Ми високо цінуємо внесок Міністерства юстиції в побудову антикорупційної інституційної архітектури, а також у гармонізацію законодавства для приєднання до Робочої групи ОЕСР з питань протидії хабарництву. Це є важливим доповненням до зусиль України в рамках європейської інтеграції, — зазначила Фромгольц.

Заступниця міністра юстиції Людмила Сугак акцентувала, що для України принципово важливо зберігати сталість реформ і забезпечити відповідність антикорупційної політики найвищим міжнародним стандартам.

Ми розраховуємо на подальшу підтримку з боку ОЕСР у впровадженні рекомендацій та на шляху до приєднання до Конвенції. Водночас для нас критично важливо, щоб стандарти і підходи ОЕСР були інтегровані в стратегічне бачення реформ, зокрема в Дорожню карту з питань верховенства права. Цей документ включає не лише зобов’язання в межах євроінтеграції, а й рекомендації міжнародних партнерів, серед яких і ОЕСР. Саме тому ми бачимо синергію між роботою над приєднанням до Конвенції та нашими зусиллями в рамках процесу вступу до ЄС, — наголосила вона.

Своєю чергою, заступник міністра Банчук додав: “Роль Міністерства юстиції полягає не лише в правовому супроводі, а й у координації зусиль усіх відповідальних органів. Ми усвідомлюємо, що антикорупційні заходи є частиною не лише однієї Дорожньої карти. В Україні підготовлено кілька стратегічних документів — зокрема, Дорожню карту щодо зміцнення демократичних інституцій та Дорожню карту з реформи державного управління. У кожному з них передбачено важливі компоненти доброчесності”, — резюмував Банчук.

Представники Міністерства юстиції висловили відкритість до співпраці з ОЕСР у межах усіх стратегічних документів, що містять антикорупційні компоненти, та готовність до подальшої взаємодії у форматі технічної допомоги й експертизи.

Довідка. Делегація Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) на чолі з Генеральним секретарем Матіасом Корманом відвідала з робочим візитом Україну з 6 по 8 травня. Під час візиту було представлено Огляд щодо доброчесності та боротьби з корупцією в Україні (OECD Integrity and Anti-Corruption Review of Ukraine), в якому було підтверджено суттєвий прогрес нашої держави у цих сферах. Також відбулася окрема зустріч Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Міністерки юстиції України Ольги Стефанішиної з Генеральним секретарем ОЕСР.

Читайте також: Ризики та перспективи боротьби з корупцією в Україні

Загальнонаціональне опитування «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення» продемонструвало зростання готовності  громадян до викривальної поведінки. Загальний рівень суспільного схвалення громадян, які подають скарги щодо корупції до уповноважених органів, зріс з 71% у 2021 році до 81% у 2023 році.

Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс, але найчастіше респонденти готові долучатися до пасивних форм антикорупційної діяльності: повідомляти про випадки корупції у ЗМІ та соціальних мережах (31% у 2023 році порівняно з 22% у 2021 році) та ініціювати та підписувати електронні петиції (27% у 2023 році порівняно з 23% у 2021 році).

Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує до прикладу в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди. У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який довів свою ефективність в інших країнах. Так, наприклад, Закон про наклеп в США фіксує, що викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів.

Щоб мати статус викривача, особа має відповідати критеріям викривача. Здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною. Наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені. Повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. У разі відсутності хоча б однієї вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.

Аналогічні вимоги до особи викривача передбачені, наприклад, і у законодавстві Великої Британії – там викривачами є працівники або колишні працівники відповідного підприємства, які виявили правопорушення в ході виконання своїх трудових обов’язків – це збільшує можливість підтвердження інформації доказами (документацією, обставинами правопорушення тощо).

Додамо, в Україні покарання суддів за корупційні злочини є скоріше винятком, ніж правилом. До створення Вищого антикорупційного суду таких прецедентів взагалі не було: частково через завантаженість, частково через корупцію та кругову поруку місцеві суди не дослухали до вироку жодної справи, пише Слово і Діло.

Читайте також: Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави

Зауважимо, 30 червня 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони №359/2023 про прискорення судової реформи і подолання корупції в судах.

У рішенні РНБО зазначається, що успішна судова реформа є однією із семи ключових вимог Євросоюзу, пов’язаних із євроінтеграцією України.

Додамо, що прозора, ефективна і високопрофесійна судова система є ключовою у забезпеченні верховенства права, у залученні інвестицій в країну, у захисті прав людини.

• Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
• Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
• У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
• У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
• Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.