КСУ роз’яснив рішення щодо права на відпустку під час воєнного стану

Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська 7 липня 2026 року роз’яснили зміст рішення КСУ № 3-р/2026 від 19 травня 2026 року у справі щодо права на відпустку в умовах воєнного стану.

Предметом конституційного контролю в цій справі були окремі приписи Закону, якими визначено порядок надання та перенесення невикористаних днів щорічної основної відпустки на післявоєнний період та право роботодавця надавати невикористані дні такої відпустки без збереження заробітної плати.

Суд захистив гарантії конституційного права на відпочинок уразливих категорій працівників, визнавши неконституційним припис другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону. Цим приписом не була гарантована встановлена на законодавчому рівні оплачувана щорічна основна відпустка для осіб віком до 18 років (31 календарний день), осіб з інвалідністю І і ІІ груп (30 календарних днів) та осіб з інвалідністю ІІІ групи (26 календарних днів).

Суд наголосив, що неповнолітні особи належать до вразливої категорії, яким надання збільшеної тривалості відпочинку необхідне для всебічного розвитку і є конституційним обов’язком держави. Особи з інвалідністю також потребують збільшеної тривалості відпочинку для реалізації їхніх прав на працю, здоров’я та реабілітацію.

Судді також проаналізували юридичну природу права на відпочинок і зазначили, що на конституційному рівні закладено гуманістичну модель праці, засновану на принципі балансу між працею та особистим життям. Вони наголосили, що право на відпочинок є не лише похідним від права на працю, а й автономним конституційним правом людини соціально-економічного характеру.

Судді констатували, що обмеження конституційного права на відпочинок може бути запроваджене лише домірно, із визначенням чітких строків, і в період дії воєнного стану держава має забезпечити принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників.