Корупція залишається головною темою кримінальних новин в українських медіа: аналіз

Корупція завжди була і залишається актуальною темою для зрілого демократичного суспільства

Довіра громадян до правоохоронних органів і системи державної влади значною мірою залежить від висвітлення кримінальних злочинів у медіа. Важливим аспектом є те, на яких саме злочинах зосереджена увага журналістів. Згідно з даними моніторингу Інституту масової інформації, корупційні злочини посідають чільне місце в кримінальних новинах українських медіа. Такі новини акцентують потребу підзвітності та прозорості в роботі державних установ. У середньому на новини про корупцію припадає чверть усіх інформаційних повідомлень про злочини.

Такими є результати моніторингу, проведеного аналітиками Інституту масової інформації в 10 загальнонаціональних онлайн-медіа в період із 3 до 7 червня 2024 року включно.

За даними моніторингу, на другому місці серед кримінальних новин – інформування про злочини, пов’язані з держзрадою, шпигунством та колабораціонізмом (19% усіх інформаційних повідомлень про злочини). На третьому місці – новини про перевищення співробітниками ТЦК їхніх службових повноважень під час мобілізації громадян (13% усіх повідомлень).

Про які корупційні злочини писали найбільше 

Корупція завжди була і залишається актуальною темою для зрілого демократичного суспільства. Це явище демонструє, наскільки державні службовці та політичні діячі можуть зловживати своїми повноваженнями задля особистого збагачення. Висвітлення корупційних справ у медіа є важливим інструментом для контролю за діями влади та громадськими діячами, забезпечуючи прозорість і відповідальність у державному управлінні. Корупція є типовою для країн з бюрократизованою системою управління, де відсутність належного контролю сприяє зловживанням владою.

У моніторинговий період однією з найактуальніших тем у висвітленні корупційних дій в медіа було повідомлення про обшуки в приміщеннях Київської міської державної адміністрації та в заступника Віталія Кличка Костянтина Усова. За даними джерел Суспільного та УП, справа стосується вимагання на систематичній основі неправомірної винагороди в одного з перевізників столиці. Про цей факт повідомили практично всі медіа, що підлягали моніторингу. Це свідчить про високий рівень зацікавлення суспільства щодо боротьби з корупцією на всіх рівнях влади, а також про важливість прозорості в діяльності державних установ.

Ще одним посадовцем, якого звинуватили в корупції, став керівник земельного відділу Обухівської міської ради, якого підозрюють у  зловживанні своїм службовим становищем і заподіянні понад 3,5 млн грн збитків місцевому бюджету. Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Бюро економічної безпеки в Київській області.

Проте найбільше повідомлень про корупційні злочини в медіа стосувалося військових, особливо представників ТЦК. Неабиякого резонансу набуло повідомлення про те, що на Одещині одного з командувачів регіонального управління Сил ТрО “Південь” ДБР підозрює в тому, що він залучав до зведення свого будинку військовослужбовців, водночас бійці, які зводили будинок, нібито отримали від держави доплати за виконання бойових завдань на передовій.

Ще одному військовому з Одещини ДБР повідомило про підозру в привласненні понад 4 млн грн виплат бійцям. Ним є начальник фінансово-економічної служби однієї з військових частин Одеської області, про це повідомляє сайт “Гордон”. І ще один військовий з ТЦК знову ж таки з Одеси отримав підозру у вимаганні $1000 за зняття авто з військового обліку, про що пише сайт ТСН.

Висвітлення корупційних скандалів, пов’язаних з військовими, підкреслює важливість прозорості та підзвітності у військових структурах, особливо під час війни. Використання службового становища для особистої вигоди негативно впливає на моральний дух військовослужбовців і суспільства загалом, тому дуже важливо, щоб медіа повідомляли не лише про підозри, а й про результати розслідувань і вироки в таких справах.

У моніторинговий період медіа повідомляли про корупційні порушення з боку працівників ВЛК. Так, наприклад, за версією НАЗК, працівники ВЛК Полтавщини, ймовірно, отримували неправомірну вигоду від військовозобов’язаних, визнаючи їх непридатними “на папері”. Слідчі дії спровокував той факт, що в Полтавській області було виявлено найбільший показник – 20% – тих, хто проходив ВЛК та надалі був визнаний непридатним до служби в лавах ЗСУ.

Ймовірно, уникнути мобілізації допомагали й посадовці місцевого підрозділу ДПСУ на Вінниччині. “Служба безпеки нейтралізувала ще 3 схеми ухилення від мобілізації та незаконного виїзду за кордон чоловіків призовного віку. У різних регіонах України затримано організаторів незаконної діяльності”, – цитує пресслужбу СБУ сайт  LB.ua.

У підсумку, за даними моніторингу ІМІ, найбільше журналістських матеріалів про корупцію стосувалося саме військових. Висока частка матеріалів про корупцію у військових структурах свідчить про серйозні проблеми в системі управління та контролю в цих органах. Медіа, висвітлюючи ці теми, виконують важливу роль в інформуванні суспільства та підтримці прозорості. Однак велика кількість таких новин також може негативно впливати на сприйняття військових і довіру до них. Це підкреслює потребу системних реформ та посилення результативної боротьби з корупцією у військових структурах.

Найактивніше про корупцію повідомляв сайт NV, де половина матеріалів у темі кримінальних новин стосувалася саме корупції.

Шпигунство та колабораціонізм: загроза зсередини під час війни

Незважаючи на те що в Україні вже третій рік продовжується повномасштабна війна, спровокована Росією, деякі громадяни продовжують вчиняти дії, спрямовані на допомогу РФ. На жаль, велика частина цих людей є громадянами України. 19% матеріалів у темі кримінальних правопорушень стосувалися фактів шпигунства та колабораціонізму. Приклади:

• “СБУ затримала любителя ”рашизму”, який шпигував за ЗСУ у Вовчанську”,  – пише “Українська правда”.
• “До 15 років тюрми засудили зрадника, який готував ракетний удар по Миколаївській ТЕЦ”, – йдеться на сайті “Укрінформ”.
• “Підозра харків’янину в розповсюдженні інформації про місця розташування ЗСУ”, – пише “Cуспільне Харків”.
• “Війна: СБУ затримали жительку Дніпра, яку підозрюють у передачі даних розвідці РФ”, – йдеться на “Cуспільне Дніпро”.

Ці новини інформують про різноманітність форм шпигунства та колабораціонізму: від передання інформації про розташування військ до підготовки ракетних ударів. Висвітлення таких новин у медіа підкреслює серйозність загрози внутрішнього ворога та потребу посилення контррозвідувальних заходів.

Крім пересічних громадян, підозру у вчиненні шпигунських дій на користь РФ отримали священнослужителі УПЦ МП. Так, продовжується розслідування в кримінальному провадженні щодо митрополита, настоятеля Свято-Успенської Святогірської лаври УПЦ МП Арсенія, який підозрюється в тому, що “здавав” окупантам позиції ЗСУ.

Також у мережах церковних крамниць УПЦ МП поширювали антиукраїнську літературу. Правоохоронці вилучили проросійські видання, які пропагували релігійну нетерпимість та виправдовували війну РФ. Таке залучення священнослужителів до шпигунських дій свідчить про глибоку проникність проросійських настроїв навіть у релігійних колах.

Новини про перевищення повноважень представниками ТЦК 

Фігурантами цієї підтеми стали військові, цього разу виключно працівники ТЦК. У середньому на цю тему припало 13% всіх кримінальних новин. Медіа активно висвітлювали випадки перевищення службових повноважень з боку військових ТЦК під час мобілізації, зазвичай такі новини мають негативний контекст. Так, на Львівщині працівники військкомату збили велосипедиста, який використовував щодо них нецензурну лексику і втікав. Громадянину вдалося втекти, а автомобіль військових з’їхав у канаву. Про цей випадок повідомило кілька медіа, що підлягали моніторингу. Проте найрезонанснішою стала справа про випадок смерті військовозобов’язаного в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Житомирської області.

Очевидно, що через важкі наслідки відвідування військкомату цей випадок набув значного резонансу, тому про нього повідомили практично всі медіа, що підлягали моніторингу. Однак деякі медіа у висвітленні мобілізації дозволяють собі вживати негативно забарвлені епітети, наприклад називаючи мобілізацію “силовою”. Саме такий контекст висвітлення мобілізаційних заходів в Україні використовує Росія у своїх пропагандистських матеріалах. Особливо зловживає цим сайт ТСН, наприклад у матеріалі “Скандали з ТЦК – силова мобілізація в Україні не вщухає”. Головний акцент матеріалу зроблено на емоційну складову. Матеріал починається словами: “Нові скандали з ТЦК шокують”. Також у матеріалі журналіст ставить під сумнів пояснення ТЦК, а в матеріалі кілька разів використано в лапках епітет “лагідна мобілізація”.

Висвітлення мобілізаційних заходів у негативному контексті може створювати хибне уявлення про ці процеси та впливати на загальну мобілізаційну готовність населення. Використання негативних епітетів та емоційної складової у висвітленні новин може підігравати пропаганді ворога, знижуючи рівень довіри до мобілізаційних заходів та державних інституцій. Це підкреслює важливість об’єктивного та професійного висвітлення таких чутливих тем у медіа.

Інші кримінальні новини

На історії про напади припадає 12% всіх матеріалів про кримінальні новини. У моніторинговий період найрезонанснішим випадком став напад на українську волонтерку та дружину військового за її прохання розмовляти українською мовою.

• “У Києві українофоби напали на волонтерку”, – пише  NV.
• “У Києві напали на волонтерку через українську мову – поліція відкрила справу”, – йдеться в Укрінформі.
• “73-річного чоловіка затримали за підозрою у нападі на волонтерку в Києві”, – пише УП.

Але й у цій категорії не обійшлося без згадок про працівників ТЦК, проте сюди ввійшли матеріали, де вже військові зазнавали нападів на себе. Наприклад, у Херсоні мати юнака напала на поліцію і працівників ТЦК.

Ще 12% матеріалів у темі криміналу припали на інформацію про диверсійну діяльність, планування терактів агентами ворога. Так, у Запоріжжі Служба безпеки затримала російського агента, який планував серію терактів проти військовослужбовців ТЦК та СП. Про це пише сайт “РБК-Україна”. Своєю чергою сайт “Еспресо” пише про агента ФСБ, якого засудили до 15 рокiв ув’язнення за підготовку ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі Миколаївщини. До річниці підриву Каховської ГЕС слідчі Служби безпеки та співробітники Офісу генпрокурора зібрали доказову базу на генерал-полковника, командувача угруповання військ “Днєпр” Збройних сил РФ Олега Макаревича. Йому загрожує довічне позбавлення волі. Про це повідомляє сайт LB.ua.

Виявлення та затримання агентів РФ, що планували теракти, демонструє ефективність роботи Служби безпеки України. Засудження російських агентів є важливим кроком у забезпеченні правосуддя та посиленні національної безпеки.

На тему ухилення від мобілізації припало  5% кримінальних новин. Переважно ці новини стосувалися незаконного перетину кордону чоловіками призовного віку.

На тему шахрайства та економічних злочинів припало 3% матеріалів щодо криміналу, і така сама кількість кримінальних новин містила повідомлення про вбивства.

Висновки:

• Загалом дослідження показало, що наразі в переважній кількості в кримінальних та корупційних новинах фігурують військові. Водночас здебільшого ця категорія висвітлюється в негативному контексті. Саме новини за участю військовослужбовців набувають широкого розголосу та активно висвітлюються в медіа.
• Висвітлення кримінальних злочинів, особливо корупційних дій та злочинів, пов’язаних з держзрадою, шпигунством і колабораціонізмом, відіграє значну роль у формуванні громадської думки. Часте згадування таких випадків у медіа може створювати відчуття постійної загрози та нестабільності, що впливає на рівень довіри громадян до державних інституцій. Це також підкреслює важливість прозорості та підзвітності влади, оскільки громадяни прагнуть бачити справедливість і відповідальність у діях посадовців.
• Медіа активно висвітлюють лише підозри в злочинах, проте зрідка інформують про результати розслідувань та ухвалені вироки. Це може створювати враження безкарності й посилювати недовіру до правоохоронних органів. Висвітлення лише негативних аспектів, без подальшого інформування про розслідування та покарання винних, формує однобічне бачення ситуації. Медіа повинні прагнути до збалансованішого підходу, висвітлюючи не лише корупційні скандали, але й успішні випадки правосуддя та реформ.
• Боротьба з корупцією та зрадою є ключовим елементом у збереженні суверенітету та демократичних інститутів. Це означає, що медіа мають відігравати конструктивну роль, висвітлюючи не лише проблеми, але й зусилля з їхнього розв’язання, щоб підтримувати громадський дух і зміцнювати національну єдність у часи кризи.

*Дослідження проводилося в період із 3 до 7 червня 2024 року включно в 10 загальнонаціональних медіа: “Українська правда”, NV.ua, Суспільне, “Гордон”, ТСН, УНІАН, Укрінформ, РБК-Україна, LB.ua, “Еспресо”. Протягом моніторингового періоду експерти переглядали стрічки новин на предмет матеріалів, що стосуються теми криміналу.

Додамо, в Україні покарання суддів за корупційні злочини є скоріше винятком, ніж правилом. До створення Вищого антикорупційного суду таких прецедентів взагалі не було: частково через завантаженість, частково через корупцію та кругову поруку місцеві суди не дослухали до вироку жодної справи, пише Слово і Діло.

Читайте також: Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави

Зауважимо, 30 червня 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони №359/2023 про прискорення судової реформи і подолання корупції в судах.

Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року “Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя”, — зазначено у повідомленні.

У рішенні РНБО зазначається, що успішна судова реформа є однією із семи ключових вимог Євросоюзу, пов’язаних із євроінтеграцією України.

Додамо, що прозора, ефективна і високопрофесійна судова система є ключовою у забезпеченні верховенства права, у залученні інвестицій в країну, у захисті прав людини.

Читайте також: Ризики та перспективи боротьби з корупцією в Україні

• 16 травня набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
• У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
• У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
• 12 червня Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.