Корупція в Укроборонпромі: злочинну групу викрили на заволодінні 32 млн

11 Березня, 2026 в 09:55

Схема полягала у штучному залученні підприємством-спецекспортером продукції та послуг військового призначення іноземних компаній для виконання посередницьких послуг у зовнішньоекономічних контрактах

У НАБУ повідомили про викриття організованої злочинної групи, котра упродовж 2014-2019 років заволоділа коштами державних підприємств, учасників концерну «Укроборонпром», на понад 32 млн грн, а також вчинила замах на заволодіння коштами цих державних підприємств на суму понад 19 млн грн.

За даними слідства, схема полягала у штучному залученні підприємством-спецекспортером продукції та послуг військового призначення іноземних компаній для виконання посередницьких послуг у зовнішньоекономічних контрактах. Водночас ці зареєстровані у Великій Британії та Чехії компанії ніяких послуг не надавали, а вся робота фактично здійснювалася штатними співробітниками державного підприємства.

Протягом 2014-2019 років посередникам сплатили понад $560 тисяч (еквівалент 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (еквівалент 19,3 млн грн). Ці кошти проходили через рахунки фіктивних компаній та розподілялися між учасниками злочинної групи.

Окрім того, протягом 2016-2019 років службові особи підприємства-спецекспортера склали первинні документи щодо необхідності оплати компаніям-нерезидентам орієнтовно $172 тисячі (еквівалент 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (еквівалент 14,7 млн грн). Проте цього не сталося, оскільки учасники оборудки дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо аналогічних схем.

Серед підозрюваних:

колишній директор державного підприємства (наразі обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість»);
колишній радник директора підприємства-спецекспортера;
бенефіціар приватної компанії.

Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії також є підозрюваними у іншому кримінальному провадженні НАБУ і САП щодо заволодіння 146 млн грн державних підприємств, учасників концерну «Укроборонпром».

Слідство триває. Встановлюються інші епізоди злочинної діяльності.

Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення. Мова про закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX.

Законом передбачається:

Адміністративна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей на суму 150–750 прожиткових мінімумів (454 200 грн. – 2 271 000 грн.). На сьогодні такий поріг встановлено на рівні від 100 -500 (302 000 грн. – 1 514 000 грн.) прожиткових мінімумів;

Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей за частиною 1 статті 3662 КК України на суму 750–2500 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн. – 7 570 000 грн.), за частиною 2 – на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7 570 000 грн.);

Зменшено порогове значення розміру активів, набуття яких дає підстави для притягнення до відповідальності за статтею 368-5 «Незаконне збагачення» КК України, а саме встановлено 3000 прожиткових мінімумів (9 084 000 грн.);

Розширено перелік осіб, щодо яких можна подавати позови про стягнення необґрунтованих активів та щодо яких буде діяти стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення;

Позови про конфіскацію та стягнення в дохід держави необґрунтованих активів в рамках цивільної конфіскації за статтею 290 ЦПК пред’являтимуться при розбіжностях між їх вартістю та законними доходами від 750 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн.);

Строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становитиме:

1 рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової та адміністративної відповідальності;
до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності;
5 років – при застосуванні заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Законом внесено важливе уточнення, що після завершення строків, визначених вище, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню. Змінами до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Згодом Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, що посилює захист прав військовослужбовців, які повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.