Конституційний Суд перевірить на конституційність окремі приписи Закону «Про запобігання корупції»

13 Червня, 2024 в 10:13

Оспорювані приписи стосуються суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо

12 червня Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.

Зазначається, що Бухтоярова, адвокатка та членкиня Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, звернулася до Конституційного Суду з клопотанням перевірити на конституційність:

Оспорювані приписи стосуються суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700, механізму декларування, повноважень НАЗК тощо.

У конституційній скарзі заявниця зазначає, що застосування до неї як до адвоката-члена КДКА абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту “в” пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону № 1700, визнання її суб’єктом декларування та зобов’язання у вигляді повідомлення подати декларацію порушує принцип, установлений частиною першою статті 19 Конституції України. Також вона вказує про порушення частини другої статті 19 Конституції України внаслідок застосування у її справі частини першої статті 51-1 Закону № 1700, оскільки, на її думку, цей припис Закону № 1700 не містить повноважень НАЗК направляти повідомлення адвокату – члену КДКА.

Остаточним судовим рішенням у справі Оксани Бухтоярової є постанова Великої Палати Верховного Суду, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано та закрито провадження у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заявлена заявницею вимога не підлягає як самостійному розгляду у порядку адміністративного судочинства зокрема, так і судовому розгляду в цілому, оскільки направлене їй повідомлення “має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов’язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України”.

Автор клопотання твердить, що застосування Великою Палатою Верховного Суду пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу порушує її конституційні права, гарантовані частинами 1, 2, 6 статті 55 Конституції України, а також, що “обмеження можливості оскарження протиправних дій суб’єкта владних повноважень, який реалізує свої функції (здійснює фінансовий контроль та надсилає за результатами здійснення контролю повідомлення), порушують саму суть права на доступ до суду”.

Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Варто нагадати, що у лютому у Національному агентстві з питань запобігання корупції закликали громадськість, активістів та міжнародних партнерів стежити за перебігом розгляду у Конституційному Суді України скарги Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII та не допустити повторення конституційної кризи 2020 року.

НАЗК не вбачало підстав задовольняти конституційну скаргу адвоката, зокрема, з наступних причин:

  • представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже є суб’єктами декларування;
  • КДКА як орган адвокатського самоврядування здійснює публічні функції, які фактично делеговані державою, зокрема щодо набуття статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
  • використання засобів фінансового контролю щодо відповідної категорії суб’єктів зумовлене існуючими корупційними ризиками, пов’язаними з діяльністю КДКА;
  • декларування як інструмент фінансового контролю жодним чином не зачіпає незалежності ні адвокатури в цілому, ані окремих адвокатів зокрема, адже взагалі не стосується питань функціонування адвокатури чи безпосередньої діяльності адвокатів – здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Водночас зауважується, що НАЗК готове до розгляду скарги в КСУ і послідовно захищатиме наявні інструменти фінансового контролю та обов’язок подавати декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У НАЗК акцентували, що декларування як інструмент фінансового контролю, запроваджений в Україні, є дієвим антикорупційним механізмом, який дозволяє громадськості контролювати статки як осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, так і прирівняних до них осіб.

Довідка. Закон України «Про запобігання корупції» прийнятий 14 жовтня 2014 року з метою комплексного реформування системи запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав. Проєкт Закону розроблений спільно з експертами громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

Закон уведений у дію 26 квітня 2015 року і замінив собою два закони: «Про засади запобігання і протидії корупції», що діяв з 2011 року, та «Про правила етичної поведінки». Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Основними складовими превентивної антикорупційної системи згідно з Законом є:

наявність спеціалізованого органу з питань запобігання корупції

  • Національне агентство з питань запобігання корупції;

правила формування та реалізації антикорупційної політики;

антикорупційні обмеження

  • щодо використання службового становища,
  • одержання подарунків,
  • сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності,
  • спільної роботи близьких осіб,
  • після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

  • види конфлікту інтересів,
  • шляхи врегулювання;

спеціальні антикорупційні інструменти

  • антикорупційна експертиза,
  • спеціальна антикорупційна перевірка,
  • Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення,
  • Єдиний державний реєстр декларацій,
  • вимоги щодо прозорості та доступу до інформації;

захист викривачів

  • захист осіб, які повідомляють про факти корупції від незаконного звільнення, переведення, зміни істотних умов трудового договору;

відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення

  • кримінальна за безпосередньо корупцію
    – зловживання повноваженнями,
    – незаконне збагачення тощо),
  • адміністративна за пов’язані із корупцією правопорушення
    – порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності,
    – щодо одержання дарунка (пожертви),
    – вимог фінансового контролю тощо,
  • дисциплінарна та цивільно-правова (за обидва види порушень);

усунення наслідків корупційних правопорушень

  • скасування актів,
  • визнання нікчемними правочинів,
  • відшкодування збитків у судовому порядку;

міжнародне співробітництво.

Закон містить перелік правил етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Читайте також: Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави

  • 16 травня набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
  • У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
  • У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.