Конституційність процедури скасування тримання під вартою для військової служби: КСУ роз’яснив рішення від 15 липня 2026 року

Про це повідомили у пресслужбі Конституційного Суду України за підсумками онлайн-лекції, присвяченої детальному розбору Рішення КСУ від 15 липня 2026 року № 7-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Євгена Генієвського. У заході взяли участь судді КСУ Галина Юровська та Віктор Городовенко (суддя-доповідач), а також широка спільнота суддів, прокурорів, адвокатів,правознавців і науковців.

Предметом конституційного контролю у цій справі виступав абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України. Ця норма передбачала, що скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби під час мобілізації або за контрактом здійснюється слідчим суддею або судом виключно за клопотанням прокурора. За результатами розгляду КСУ визнав це положення таким, що не відповідає Конституції України,оскільки воно поставлювало можливість судового розгляду ініціативи підозрюваного чи обвинуваченого у пряму залежність від згоди сторони обвинувачення.

Судді КСУ наголосили, що в умовах воєнного стану запровадження спеціальних юридичних механізмів для забезпечення обороноздатності держави є обґрунтованим, проте вони мають залишатися в межах конституційної моделі правосуддя. Оскільки саме суд є єдиним органом, уповноваженим здійснювати контроль за законністю втручання у право особи на свободу та особисту недоторканність (стаття 29 Конституції України), доступ особи до суду не може блокуватися органом, який не здійснює правосуддя. Надання прокурору права вирішувати, чи передавати клопотання до суду, фактично перетворювало його на процесуальний «фільтр», а в разі подання такого клопотання викривляло його процесуальну роль, змушуючи діяти в інтересах, притаманних стороні захисту.

Аналізуючи дотримання принципу верховенства права, КСУ зазначив, що мета залучення громадян до захисту Вітчизни є правомірною, однак обрані законодавцем засоби мають бути придатними,необхідними та домірними. Суд не заперечив саму можливість існування спеціальної процедури звільнення з-під варти для військової служби, але визнав неприпустимим обмеження безпосереднього та результативного доступу особи до суду.

Задля уникнення законодавчої прогалини та забезпечення потреб оборони в умовах воєнного стану,Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності неконституційною нормою на шість місяців від дня ухвалення Рішення. Це дає Верховній Раді України час для внесення необхідних змін до КПК України з урахуванням висловлених правових позицій. Також зазначається, що до рішення додано окрему думку судді КСУ Олександра Водяннікова.