Класифікація та порядок надання відпусток для догляду за дитиною та хворими членами сім’ї:роз’яснення Херсонського апеляційного суду

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами один із батьків, а також баба, дід, інші родичі, усиновлювачі чи опікуни мають право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вона надається без збереження заробітної плати, проте період її перебігу повністю зараховується до страхового стажу, а працівник може працювати на умовах неповного робочого часу або з дому.

Якщо дитина за станом здоров’я потребує тривалішого домашнього догляду, за наявності медичного висновку надається відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку. У разі наявності окремих тяжких захворювань (зокрема цукрового діабету I типу) така відпустка продовжується до 16 років, а для догляду за дитиною з інвалідністю підгрупи А, після трансплантації чи за потреби в паліативній допомозі — до 18 років.

Для догляду за хворим родичем по крові або по шлюбу, який за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, працівникові надається неоплачувана відпустка на строк, визначений у документах, але не більше 30 календарних днів. Окремою трудовою гарантією є щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю від 10 до 17 днів для осіб із сімейними обов’язками (батьків двох і більше дітей до 15 років, дітей з інвалідністю, одиноких матерів тощо).

Оформлення будь-якої з цих відпусток здійснюється на підставі заяви працівника, підтвердних документів та наказу роботодавця. Водночас у суді нагадали, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець має право відмовити у наданні таких відпусток працівникам об’єктів критичної інфраструктури, оборонного виробництва та виконання мобілізаційних завдань.