Кабмін зареєстрував у Раді законопроєкти щодо роботи Бюро економічної безпеки: огляд запропонованих змін

30 Січня, 2024 в 13:05

Запропонованими проєктами законів уряд мав погодити модель повноцінної переатестації співробітників Бюро

29 січня Кабінет Міністрів як суб’єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Верховній Раді два проєкти законів, що стосуються роботи Бюро економічної безпеки України. Так, деталі законопроєктів повідомив постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.

  1. Законопроєкт № 10439 «Про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи Бюро»

Законопроєкт розроблено в межах реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року, з метою удосконалення правових засад діяльності Бюро економічної безпеки.

У пояснювальній записці мовиться, проєкт підготовлений на виконання зобов’язань України, взятих згідно з Листом про наміри Уряду України до Міжнародного валютного фонду від 24 березня 2023 року та на виконання пункту 22 Меморандуму про економічну та фінансову політику, пункту 21 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2023 року.

Зокрема проєктом Закону запропонували:

  • передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора Бюро економічної безпеки, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень;
  • уточнити підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки;
  • встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ;
  • визначити положення щодо формування та прийняття рішення Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної Комісії та її членів може здійснюватися шляхом залучення міжнародної технічної допомоги;
  • передбачити обов’язкове проходження атестації заступниками Директора Бюро економічної безпеки в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів, а також через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників БЕБ, які призначені на посади до набрання чинності цим Законом (у разі його прийняття).

Передбачається, що прийняття та реалізація проєкту акта:

  • сприятиме вдосконаленню правових засад діяльності БЕБ;
  • забезпечить чіткість та прозорість проведення конкурсних процедур на обрання на посаду директора БЕБ;
  • сприятиме забезпеченню комплектування кадрового складу БЕБ професійними, висококваліфікованими та доброчесними працівниками, зокрема керівним складом, відібраним незалежною комісією за участю міжнародних експертів.

Проєкт Закону не належить до регуляторних актів.

Своєю чергою, внесення законопроєкту прокоментував перший заступник голови парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк.

На його думку, законопроєкт “цементує систему і людей від ОП”, які зараз у БЕБ, а перезавантаження перенесено на рік після війни. Железняк вважає, що навіть відбір голови бюро прописаний так, що його легко відкласти або зманіпулювати, сам же законопроєкт прямо порушує зобов’язання перед МВФ, ЄС та G7.

Прийняття в такому вигляді відразу призведе до зупинки фінансування. Думаю, що це чудовий приклад, як черговий раз деякі представники ОП підставили президента і його обіцянки бізнесу (викладені в рішенні РНБО), — вважає Железняк.

Раніше комітет схвалив альтернативну версію законопроєкту, яку підтримали провідні бізнес-асоціації, і відстоюватиме її, оскільки вона дійсно покликана перезавантажити БЕБ, а не зробити “чергову профанацію з метою збереження політичного впливу над цим органом”.

Що буде далі? Ми будемо готувати альтернативну версію, яка дасть можливість реально перезавантажити БЕБ, а не зробити чергову профанацію з метою збереження політичного впливу над цим органом. За кращими практиками та рекомендаціями іноземних партнерів, громадськості та бізнес-асоціацій, — повідомив заступник голови фінансового комітету.

  1. Законопроєкт № 10440 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України».

Законопроєкт розроблено в межах реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року, з метою удосконалення правових засад діяльності Бюро економічної безпеки, зокрема, в частині, що стосуються виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння, а також підслідності окремих кримінальних правопорушень.

У пояснювальній записці зазначається, що проєкт Закону підготовлено на виконання зобов’язань України, взятих згідно з Листом про наміри Уряду України до Міжнародного валютного фонду від 24 березня 2023 року та на виконання пункту 22 Меморандуму про економічну та фінансову політику, пункту 21 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2023 року.

Проєкт Закону спрямований на удосконалення правових засад діяльності БЕБ, зокрема, в частині чіткого визначення функцій та підслідності кримінальних правопорушень БЕБ.

Проєктом Закону запропоновано:

– внести до Кримінального процесуального кодексу такі зміни:

  • доповнити статтю 41 частиною четвертою, положеннями якої передбачити у кримінальних провадженнях надання підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмових доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, за винятком негласних слідчих (розшукових) дій, детективом Бюро економічної безпеки або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні;
  • доповнити статтю 165 частиною п’ятою, положеннями якої удосконалити порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання вказаної ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена. Пропонованими змінами передбачено порядок повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, а також права і обов’язки представника Ради бізнес-омбудсмена та наслідки його нез’явлення;
  • аналогічні зміни пропонується внести до частини першої статті 236 КПК, положення яких стосуються виконання ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена;
  • внести зміни до статті 216 КПК, якими досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 305 КК, що підслідні слідчим органам безпеки, передбачається віднести до підслідності Бюро економічної безпеки;
  • внести зміни до статті 214 КПК з метою уточнення деяких повноважень службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення в органі досудового розслідування;

– внести зміни до законів:

  • «Про оперативно-розшукову діяльність» у частині надання виключного права органам Бюро економічної безпеки та Національному антикорупційному бюро в межах їх компетенції порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;
  • «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині виключення Національної поліції та Служби безпеки з переліку органів державного фінансового контролю;
  • «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» щодо надання права спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю надавати письмові доручення контролюючим та/або митним органам з підстав, передбачених пунктом 2 статті 18 цього Закону, виключно з урахуванням правил підслідності кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.

Законотворці прогнозують, що Прийняття та реалізація проєкту акта: сприятиме вдосконаленню правових засад діяльності БЕБ, забезпеченню гарантій дотримання прав юридичних осіб під час виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності тощо.

Крім того, досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 305 КК, які на сьогодні підслідні слідчим органам безпеки, віднесуть до виключної підслідності Бюро економічної безпеки.

Проєкт Закону не належить до регуляторних актів.

Зауважимо, 23 січня президент Указом № 21/2024 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 23 січня 2024 року «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану». Одним із рішень, напрацьованих РНБО, було доручення Кабміну внести на розгляд парламенту законопроєкти про внесення змін до Закону «Про Бюро економічної безпеки України» щодо посилення механізмів функціонування БЕБ.

Натомість у Центрі протидії корупції вважають, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро. А єдиною зміною порівняно з минулою версією є те, що проєкт розділено на дві частини: інституційну (зміни всередині БЕБ у законопроєкті №10439) та процесуальну (зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших актів у законопроєкті № 10440).

Інституційну частину змін (№10439) розглядатиме фінансовий комітет парламенту, який раніше вже затвердив законопроєкт №10088-1 про реформу БЕБ, який відповідає вимогам громадськості та бізнесу. Натомість, зміни до Кримінального процесуального кодексу пов’язані із БЕБ буде розглядати правоохоронний комітет парламенту, яким керує “слуга” Сергій Іонушас, що раніше блокував скасування “правок Лозового”.

Найгіршою частиною урядового законопроєкту залишається питання переатестації персоналу. Уряд пропонує затверджувати правила переатестації своїм рішенням. На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган. Більше того, Кабмін пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники Директора БЕБ. Натомість решта персоналу БЕБ буде проходити переатестацію лише через рік після припинення воєнного стану.

Законопроєкт №10439 також передбачає нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ, схожі до правил конкурсу на Директора НАБУ. Передбачається створення конкурсної комісії з шести осіб: троє з яких визначатиме Кабмін самостійно, а три за пропозиціями міжнародних партнерів. Представники останніх матимуть право переважного голосу. Поряд з тим найнебезпечнішим елементом такої процедури залишається те, що конкурсна комісії зобов’язана рекомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох. Останнє у великій мірі зводить суть конкурсу нанівець та надає політично керованому Кабміну величезну дискрецію при призначенні у лояльного кандидата з фінальної трійки. За цих обставин набагато кращою є модель конкурсу з єдиним переможцем, яку раніше пропонували у фінансовому комітеті парламенту у законопроєкті 10088-1.

Законопроєкт щодо змін в Кримінальний процесуальний кодекс (№10440) щодо БЕБ пропонує запровадити механізм виклику представників Ради бізнес-омбудсмена на обшуки бізнесу та реалізацію ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів. Водночас, ефективність такого механізму дуже сумнівна, адже Рада бізнес-обмудсмена є дуже компактною установою, представників якої просто недостатньо для того, щоб бути присутніми на десятках слідчих дій одночасно. Тож така модель точно не змінить методи незаконного тиску з боку правоохоронців.

Зважаючи на це, у ЦПК вважають, що законопроєкти №10439 та №10440 не мають прийняти у запропонованій редакції, оскільки документи “не відповідають інтересам бізнесу та громадськості”. Адже проєкти законів “не створюють умови для незалежності БЕБ та зменшення тиску на підприємців”.