Кабмін визначив принципи пристосування та дизайну для забезпечення прав людей з інвалідністю

21 Грудня, 2025 в 10:10

Запровадження принципів матиме позитивний вплив для людей з інвалідністю, забезпечуючи можливість реалізовувати права та свободи на рівні з іншими

Кабінет Міністрів ухвалив розроблену Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України постанову „Про затвердження принципів, критеріїв і меж розумного пристосування та універсального дизайну”.

Це стане основою для практичного застосування принципів доступності у різних сферах — від архітектури й транспорту до послуг і робочих місць.

Запровадження принципів розумного пристосування та універсального дизайну матиме позитивний вплив для людей з інвалідністю, забезпечуючи можливість реалізовувати права та свободи на рівні з іншими.

Для фізичних та юридичних осіб це нововведення сприятиме створенню інклюзивного середовища та ширшому залученню людей з інвалідністю до суспільного життя. Крім того, допоможе на рівні держави впроваджувати сучасні міжнародні стандарти доступності, сприятиме євроінтеграції та формуванню позитивного міжнародного іміджу України.

Постанова визначає принципи, критерії та межі розумного пристосування, принципи і критерії універсального дизайну, встановлює загальний підхід до формування політики у цій сфері та окреслює межі обов’язкового впровадження розумного пристосування для забезпечення рівних прав людей з інвалідністю.

На виконання вимог Конвенції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 року № 285-р було затверджено  «Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року».

Вказаний Національний план дій спрямований на заохочення, захист і забезпечення повного й рівного здійснення особами з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод в усіх сферах суспільного життя з урахуванням положень Конвенції, а також вжиття заходів щодо поважного ставлення до притаманної їм гідності.

У національному законодавстві закріплена норма, що для підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідальність за відмову в працевлаштуванні осіб з інвалідністю

Юридична відповідальність, що полягає у виникненні обов’язку сплати адміністративно-господарських санкції, може бути застосована у наступних випадках:

1) не виділення роботодавцем та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю, чи не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме така бездіяльність має наслідок позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю;

2) порушення роботодавцем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що виявляється у відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

У випадку невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею.

Сума адміністративно-господарських санкцій пропорційно залежить від кількості осіб, що працюють на цьому підприємстві.

Відповідно ч. 1 ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, -тягне за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ч. 2 ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян через невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування таких осіб.

Додамо, в Україні особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, що закріплені Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття (частина перша статті 23 Загальна декларація прав людини.

Читайте також: Права та соціальні пільги особи з інвалідністю в Україні

  • Відповідно до статті 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю держави-учасниці, які підписали зазначену конвенцію визначили право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.
  • У Міністерстві охорони здоров’я України нагадали, що під час воєнного стану встановлення інвалідності або проведення медико-соціальної експертизи українців, які вимушено перебувають за кордоном, МСЕК здійснюють екстериторіально і заочно.
  • Особи з інвалідністю ІІІ групи мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги.
  • Пенсія по інвалідності призначається особам, яким установлено інвалідність. Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який вона встановлюється, визначаються органом медико-соціальної експертизи.