Кабмін вніс оновлений законопроєкт про мобілізацію до Ради: основні положення

31 Січня, 2024 в 11:35

Передбачається, що прийняття законопроєкту створить умови для належного укомплектування бойових підрозділів під час відсічі збройної агресії проти України

30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, затвердив та передав у Раду Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Зокрема у пояснювальній записці до документа мовиться, що завданням законопроекту є уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, посилення соціального захисту військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону, уточнення обов’язків органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій та громадян України під час проведення мобілізації, уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.

Так, зокрема у документі пропонується скасувати строкову службу, замінивши базовим військовим вишколом. Підготовка може бути включена до програми установ вищої освіти всіх форм власності для чоловічої статі (жіночого — добровільно), як окрема дисципліна з метою здобуття навичок та вмінь, необхідних для війни.

На базову службу направляються чоловіки з 18 до 24 років: рік проходження вони можуть обирати самостійно, одначе, лише до досягнення віку 24 роки.

Також у документі виключається право на відстрочку від призову у державних службовців, працівників БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби. Працівники Нацполіції, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки.

Водночас державні службовці бронюються як всі. Голови міських та селищних рад, територіальних громад – мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування – 50% від військовозобов’язаних.

Одна з важливих новацій законопроєкту — накладення обмежень на тих, хто ухиляється від мобілізації. Відтепер ТЦК має звернутися до суду, який може накласти на військовозобов’язаного такі обмеження:

  • накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках;
  • на виїзд за кордон;
  • прав на керування автомобілем.

Також в оновленому проєкті закону з’явився пункт про те, що повістки до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть надсилати через електронний кабінет. Так, повістка про виклик до ТЦК можуть надіслати громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста. Тоді як днем вручення такої електронної повістки вважається день отримання ТЦК повідомлення про доставку такої повістки в електронний кабінет призовника. Якщо вона з’явилася в електронному кабінеті пізніше п’ятої години вечора, така повістка вважається врученою в робочий день, наступний за днем її відправлення.

Громадяни будуть зобов’язані:

  • реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов’язаного.
  • проходити медичний огляд для визначення придатності до служби згідно з рішенням ВЛК.

Окрім цього, військовозобов’язаний під час мобілізації має надавати в установленому порядку будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких він є, ЗСУ, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою вартості.

Основні запропоновані положення законопроєкту:

  • Зміна призовного віку з 27 до 25 років;
  • Грошове забезпечення визначено мінімумом у 20 тисяч гривень без урахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період воєнного стану закладається від 30 до 100 тисяч гривень;
  • Визначається чіткий термін служби на період воєнного стану;
  • Особи з інвалідністю всіх груп звільнені від військової служби.
  • Добровольці по мобілізації мають відстрочку на два місяці для розв’язання особистих питань і підготовки до мобілізації;
  • Виключається право на відстрочку від призову у державних службовців: працівники БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби;
  • Щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану протягом календарного року може надаватися частинами не менше 15 календарних днів. А звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки зі збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу;
  • Оновити дані військовозобов’язаний може онлайн в особистому кабінеті або у ЦНАПі. Електронний кабінет пропонують створити на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”.
  • Можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. А вже після переїзду потрібно стати на облік за новою адресою;
  • Після мобілізації, всі громадяни проходитимуть обов’язковий військовий вишкіл 2-3 місяці. Особу не можуть відправити одразу на фронт після мобілізації;
  • Облік роблять для всіх та виключають право на відстрочку від призову в державних службах;
  • державні службовці бронюються як всі. Категорія “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних в певному органі;
  • голови міських та селищних рад, територіальних громад мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних;
  • Виключення строкової військової служби – як виду військової служби та звільнення зі служби у запас всіх військовослужбовців строкової військової служби;
  • Запроваджується базова військовий вишкіл. Особа віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військовий вишкіл. Підготовка займатиме максимум 5 місяців, зокрема за особою зберігаються її робоче місце, чого зараз немає в чинному законодавстві;
  • Виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
  • Встановлена підстава для звільнення з військової служби військовослужбовцям у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Звільнення таких військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки верховного головнокомандувача;
  • Надання права засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації.

Своєю чергою, у Міноборони запевнили, що коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами.

Передбачається, що прийняття законопроєкту створить умови для належного укомплектування бойових підрозділів під час відсічі збройної агресії проти України.

Після прийняття документа очікується покращення процесу комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань під час проведення мобілізації. Його впровадження сприятиме відновленню та розвитку суспільства, що базується на цінностях патріотизму та відданості державі.

Зауважимо стосовно можливої процедури. Наступний етап це включення законопроєкту в порядок денний сесії. Після цього важливий етап: скорочення строків подання альтернативних законопроектів з 14 днів до семи. Це потребує окреме голосування (226+). Воно може відбутися не раніше 06 лютого, і якщо буде підтримане таке скорочення, — законопроект має шанс бути розглянутим на найближчому пленарному тижні в лютому, тобто умовно 6-9 лютого.

Також має відбутися засідання Комітету з оборони, яке прийме рішення підтримати або урядову версію, або якусь з альтернативних.

Коли проєкт закону пройде голосування у першому читанні, знову Комітет має розглянути всі скорочені правки.

Винесення на друге читання буде залежати від Комітету, але очевидно що не раніше 22 лютого.

Під час розгляду правок, текст може змінюватися. Та після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання.

У результаті спікер повинен буде підписати закон та направити на підпис президенту.

Читайте також матеріал ЦДЗУ: Провал мобілізації як наслідок прокрастинації влади