Хто є платниками військового збору

20 Січня, 2025 в 09:35

Ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%. Ставка військового збору збільшилася до 5% для доходів, що вказуються в річній декларації, починаючи з 1 січня 2025 року

Військовий збір чи податок був запроваджений в Україні з початком російської збройної агресії в 2014 році. Платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи, як в Україні, так і за її межами, фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України платниками військового збору є:

1) особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.

Платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент;

2) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи, належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
не використовують працю найманих осіб;
членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;
площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Спільно з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 належить до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);
суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

3)платники єдиного податку третьої групи.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які належать до третьої групи, належать:

ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як ФОП, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб – громадян або резидентів України;
не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Перелік платників, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп єдиного податку, визначено підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Додамо, президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт №9319, який, зокрема, встановив, що військовий збір для платників єдиного податку (ФОПів та юридичних осіб) запроваджується саме з 1 січня 2025 року.

Так, для ФОПів першої, другої та четвертої груп cтавка збору становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року (8000 грн). Відповідно, військовий збір буде розраховуватися на основі цієї суми, тобто становитиме 800 грн на місяць.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи та ФОПи) почнуть сплачувати військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.

Окрім того, не сплачуватимуть військовий збір “заднім числом” фізичні особи. Задекларований фізичними особами загальний річний дохід за 2024 рік оподатковуватиметься військовим збором за ставкою 1,5% (крім доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, які оподатковуються за ставкою 5% з 1 грудня 2024 року). Також інші доходи фізичних осіб (дохід від зарплати, оренди, виграшу, депозиту тощо) оподатковуються військовим збором у розмірі 5% з 1 грудня 2024 року.

Ставка військового збору збільшиться до 5% для доходів, що вказуються в річній декларації, починаючи з 1 січня 2025 року.

Водночас ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором.

Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором.

Ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%.

Нагадаємо, раніше Зеленський підписав закон № 11416-д щодо збільшення податків. Документ набуде чинності 1 грудня. Про це мовиться у картці документа на сайті парламенту.

Підписання офіційно відбулося напередодні, 28 листопада. У той же день документ опублікували у “Голосі України”, тож чинності він мав би набрати 29 листопада. Однак, це відбудеться 1 грудня, що також підтвердив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Податковими змінами передбачено:

1. Підвищення ставки військового збору для фізичних осіб та встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців.

Важливо, що враховуючи зміни, які були підтримані Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики та направлені до Верховної Ради (законопроєкт № 9319), податковий закон не передбачатиме нарахування платникам військового збору “заднім числом”.

Зміна ставки військового збору для фізичних осіб на заробітну плату, доходи з банківських депозитів, оренди нерухомості, виграшів та інших доходів збільшується з 1,5% до 5% і набуває чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) першої, другої та четвертої груп платників єдиного податку обов’язок сплати військового збору з’являється з 1 січня 2025 року. Ставка збору становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року (8000 грн). Відповідно, військовий збір буде розраховуватися на основі цієї суми, тобто становитиме 800 грн на місяць.

Платники єдиного податку третьої групи (ФОПи) сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.

Військовий збір для платників єдиного податку встановлюється тимчасово на період воєнного стану.

2. Підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25% з 2025 року.

3. Податок на прибуток від банків за 2024 рік у розмірі 50%.

Окрім суто фінансових змін, ухвалений закон містить також і деякі принципові речі, які додають економіці та суспільних відносинам прозорості.

Перше – закон запроваджує місячну звітність щодо ПДФО та ЄСВ замість квартальної, і це необхідно для забезпечення прозорості наявної системи бронювання.

Друге – на прохання Всеукраїнської аграрної ради законом підвищується розмір мінімального податкового зобов’язання (мінімальна сума податкових платежів з одного гектару сільськогосподарської землі) до 1400 гривень за гектар. Це дозволить збільшити прозорість відносин в аграрному секторі.

Третє – на прохання представників сектору нафти і газу законом вводиться авансовий внесок з податку на прибуток на кожну окрему АЗС. Це дозволить збільшити прозорість відносин на паливному ринку та зробить більш конкурентними легальних учасників ринку.

Четверте – на прохання представників українського виноробства законом підвищується мінімальні ціни на вино та виноробну продукцію. Було багато нарікань від українських виробників вина, яким складно конкурувати з тими, хто продає вино з порошків. Такий захід додасть більше спроможностей легальним виробникам українського вина.

Пʼяте – закон робить крок до справедливого оподаткування надр. Зокрема підвищується рента на пісок, щебінь та каолін. Наприклад, якщо держава отримує за тонну щебня 5 гривень, то буде отримувати 13 гривень.

Такі заходи дозволять підвищити доходи держави і спрямувати їх на забезпечення оборони.

Водночас не оподатковуватимуться рентною платою обсяги видобутої піщано – гравійної сировини, такої як галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння, які використовуються як наповнювач для бетону та для мостіння доріг, що безоплатно передаються на користь ЗСУ та інших органів для забезпечення оборони держави.

Нардеп від “Голосу”, заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зауважив, що закон набере чинності після публікації.

Потягнувши 44 дні президент підписав історичне підвищення податків 11416-д. Той що сам і погодив саме в такій версії…Чому взагалі погодили найгірший варіант з впровадження податків, який ніхто не підтримував, окрім президента? Виправимо ми чи ні колізії, це буде відомо тільки на наступному пленарному тижні, – зазначив він.

Читайте також: Законопроєкт про збільшення податків суперечить Конституції, Податковому кодексу та здоровому глузду