Сам ексміністр просив не більше 30 мільйонів у вигляді застави
17 лютого Вищий антикорупційний суд взяв під варту колишнього міністра енергетики Германа Галущенка із правом внесення застави у 200 млн грн. Рішення ухвалив слідчий суддя Віктор Ногачевський, пише ЦПК.
Натомість прокурор САП просив визначити заставу у 425 млн грн.
Тоді як сам ексміністр просив не більше 30 мільйонів, повідомляло “Радіо свобода”.
Як зазначається, у разі внесення застави Галущенко повинен буде дотримуватись таких обовʼязків:
- не відлучатись з Києва та Київської області;
- повідомляти про зміну місця проживання;
- утримуватись від спілкування із Міндічем, Цукерманом, Миронюком, Басовим та іншими підозрюваними у справі «Мідас»;
- здати закордонний паспорт;
- носити електронний браслет.
Раніше у НАБУ підтвердили, що 15 лютого під час перетину державного кордону детективи НАБУ затримали Галущенка у межах справи “Мідас”. Йому оголосили підозру.
Як нагадує “Радіо Свобода”, ексміністру інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 мільйонів доларів «інвестицій».
Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного. З метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину і чотирьох дітей високопосадовця, – мовиться у повідомленні САП.
Правоохоронці стверджують, що «у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі. Ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту й «інвестування» у фонд».
Слідство встановило, що на рахунки фонду, котрими розпоряджалася родина підозрюваного ексміністра, перерахували понад 7,4 мільйона доларів, ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою і перерахували родині напряму в Швейцарії. Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини.
У грудні «Схеми» встановили, що син Германа Галущенка вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи – College Alpin Beau Soleil у Швейцарії, де вартість навчання разом із проживанням сягає до 200 тисяч доларів на рік. Галущенко вказує дітей у декларації – зокрема і після розлучення із їхньою матір’ю у 2022-му та їхнього виїзду з України – але витрат на навчання сина не декларує. Загальна вартість навчання за 4 роки могла скласти близько 700 тисяч доларів, або 26 мільйонів гривень – що в рази перевищує офіційні доходи й задекларовані заощадження родини Германа Галущенка. Його адвокати стверджували, що «цими питаннями займається колишня дружина».
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели масштабну операцію із викриття діяльності високорівневої злочинної організації, яка діяла у галузі енергетики.
Розслідування встановило, що учасники схеми вибудували корупційні механізми впливу на стратегічні державні підприємства, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом», із метою особистого збагачення та контролю над фінансовими потоками галузі. Згодом у НАБУ розповіли деталі корупційної схеми. Так, основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому” від 10% до 15% від вартості контрактів.Контрагентам нав’язувались умови сплати хабарів за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву Шлагбаум, зазначили у НАБУ.Згідно з даними детективів, використовуючи службові зв’язки в Міністерстві енергетики та Енергоатомі, зловмисники контролювали кадрові рішення, процеси закупівель і рух фінансових потоків.
Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль “смотрящих”, — заявило НАБУ.
За інформацією НАБУ, до реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.
Згодом Верховна Рада України проголосувала за звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції та підтримала звільнення Світлани Гринчук з посади міністерки енергетики.
- Президент Володимир Зеленський 15 липня підписав закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення. Мова про закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX, нагадує Судово-юридична газета.
- Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
- Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
- У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
- У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.