Гайд для викривачів корупції

28 Серпня, 2025 в 08:54

НАЗК розробило електронний посібник для викривачів корупції

Міністерство юстиції підтримує інформаційні ініціативи спрямовані на підвищення рівня обізнаності громадян щодо способів і каналів повідомлення про корупцію, правових гарантій захисту викривачів, а також формування позитивного ставлення до викривачів корупції в суспільстві, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

У межах реалізації Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки НАЗК розробило електронний посібник для викривачів корупції. У ньому в доступній формі пояснюється:

  • хто є викривачем корупції;
  • які права та гарантії захисту він має;
  • як правильно підготувати повідомлення про корупцію;
  • які канали комунікації можна обрати для повідомлення.

Ознайомитися з електронною версією гайду можна за посиланням.

Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення. Мова про закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX.

Законом передбачається:

Адміністративна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей на суму 150–750 прожиткових мінімумів (454 200 грн. – 2 271 000 грн.). На сьогодні такий поріг встановлено на рівні від 100 -500 (302 000 грн. – 1 514 000 грн.) прожиткових мінімумів;

Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей за частиною 1 статті 3662 КК України на суму 750–2500 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн. – 7 570 000 грн.), за частиною 2 – на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7 570 000 грн.);

Зменшено порогове значення розміру активів, набуття яких дає підстави для притягнення до відповідальності за статтею 368-5 «Незаконне збагачення» КК України, а саме встановлено 3000 прожиткових мінімумів (9 084 000 грн.);

Розширено перелік осіб, щодо яких можна подавати позови про стягнення необґрунтованих активів та щодо яких буде діяти стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення;

Позови про конфіскацію та стягнення в дохід держави необґрунтованих активів в рамках цивільної конфіскації за статтею 290 ЦПК пред’являтимуться при розбіжностях між їх вартістю та законними доходами від 750 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн.);

Строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становитиме:

  • 1 рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової та адміністративної відповідальності;
  • до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності;
  • 5 років – при застосуванні заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Законом внесено важливе уточнення, що після завершення строків, визначених вище, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню. Змінами до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Зауважимо, у жовтні 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило першу виплату викривачу корупції. Виплата здійснена відповідно до рішення Апеляційної палати  Вищого антикорупційного суду від 9 листопада 2023 року у справі  № 991/2197/22.

Корупція — негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їхніх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.

Викривач, який отримав винагороду – чинний військовослужбовець, який у 2020-2021 роках обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. У 2021 році він звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), в якій повідомив, що йому запропонували отримання неправомірної вигоди у 24 млн грн за дії в інтересах певного ТОВ. Йшлося про залучення фахівців для проведення позапланового внутрішнього аудиту виконання державного контракту. Аудиторська група мала скласти позитивний звіт за результатами аудиту щодо повноти, якості та відповідності виконаних робіт умовам контракту. Це дозволило б компанії отримати повну оплату у понад 400 млн грн за облаштування спецоб’єкта та претендувати на майбутні договори з Міноборони (ч. 3 ст. 369 КК України).

Читайте також: Ризики та перспективи боротьби з корупцією в Україні

За вказаним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 КК України. Процесуальне керівництво і підтримання обвинувачення у суді здійснювала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив вирок у справі 24 березня 2023 року, призначивши фігуранту – колишньому заступнику начальника одного з управлінь Міноборони – покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки. Одночасно суд відмовив у виплаті винагороди викривачу, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому не має права на винагороду. Викривач оскаржив зазначене рішення і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його апеляційну скаргу та присудила виплату.

Відповідно до ст. 53-7 Закону України «Про запобігання корупції», викривач може отримати 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Однак розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину. Можливість винагороди викривачам корупції було запроваджено ще у 2019 році. Дотепер суди ухвалили два позитивних рішення про виплати, однак через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим.

Національне агентство дотримувалося принципової позиції в цьому питанні, адже відсутність належної правової процедури такої виплати не має впливати на можливість реалізації права викривача, гарантованого Законом. Саме тому НАЗК спільно з Кабінетом Міністрів України, Державною казначейською службою, Міністерством фінансів та Міністерством економіки України активно працювали в цьому напрямі. Наразі маємо відповідне рішення та виплату першої винагороди. Це – фундаментальна подія для подальшого розвитку інституту викривання в Україні та формування сталої культури викривання. На черзі – наступний кейс, – зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.

Він пояснив, що перша в історії українського інституту викривання виплата стала можливою завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з реалізації антикорупційних стратегій, підкресливши, що питання врегулювання подальших виплат винагороди викривачам є пріоритетним для НАЗК.

Як раніше повідомляло НАЗК, 2 жовтня 2023 року ВАКС ухвалив рішення першої інстанції щодо виплати винагороди викривачу в іншій справі.

Про те, як наразі розвивається інститут викривання в Україні, які результати роботи першого року Порталу повідомлень викривачів та які необхідні подальші законодавчі зміни, можна прочитати тут. Про необхідність врегулювання статусу викривача у кримінальному процесі можна докладно прочитати тут.

Загальнонаціональне опитування «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення» продемонструвало зростання готовності  громадян до викривальної поведінки. Загальний рівень суспільного схвалення громадян, які подають скарги щодо корупції до уповноважених органів, зріс з 71% у 2021 році до 81% у 2023 році.

Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс, але найчастіше респонденти готові долучатися до пасивних форм антикорупційної діяльності: повідомляти про випадки корупції у ЗМІ та соціальних мережах (31% у 2023 році порівняно з 22% у 2021 році) та ініціювати та підписувати електронні петиції (27% у 2023 році порівняно з 23% у 2021 році).

Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує до прикладу в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди. У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який довів свою ефективність в інших країнах. Так, наприклад, Закон про наклеп в США фіксує, що викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів.

Щоб мати статус викривача, особа має відповідати критеріям викривача. Здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною. Наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені. Повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. У разі відсутності хоча б однієї вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.

Аналогічні вимоги до особи викривача передбачені, наприклад, і у законодавстві Великобританії – там викривачами є працівники або колишні працівники відповідного підприємства, які виявили правопорушення в ході виконання своїх трудових обов’язків – це збільшує можливість підтвердження інформації доказами (документацією, обставинами правопорушення тощо).

Додамо, в Україні покарання суддів за корупційні злочини є скоріше винятком, ніж правилом. До створення Вищого антикорупційного суду таких прецедентів взагалі не було: частково через завантаженість, частково через корупцію та кругову поруку місцеві суди не дослухали до вироку жодної справи, пише Слово і Діло.

Читайте також: Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави

Зауважимо, 30 червня 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони №359/2023 про прискорення судової реформи і подолання корупції в судах.

Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року “Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя”, — зазначено у повідомленні.

У рішенні РНБО зазначається, що успішна судова реформа є однією із семи ключових вимог Євросоюзу, пов’язаних із євроінтеграцією України.

Додамо, що прозора, ефективна і високопрофесійна судова система є ключовою у забезпеченні верховенства права, у залученні інвестицій в країну, у захисті прав людини.

  • Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
  • Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
  • У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
  • У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
  • Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.