Десятки тисяч посадовців в Україні не декларують нерухомість, попри вимогу закону – NGL.media

Відсутність будь-якого нерухомого майна в декларації може бути індикатором ризику

В Україні десятки тисяч державних службовців не декларують нерухомість. За даними розслідування NGL.media, понад 64 тисячі посадовців не вказали житло у своїх деклараціях цього року, фактично стверджуючи, що вони “безхатьки”.

Хоч закон вимагає декларувати будь-який тип користування житлом – не лише власність, але й оренда чи безкоштовне приживання у «приймах», вони роками залишають поле «обʼєкти нерухомості» у декларації порожнім. За даними NGL.media, майже 46 тис. українських держслужбовців «декларують бездомність» упродовж щонайменше двох років, за останній рік – понад 64 тис. посадовців.

Такі декларації не відображають майновий стан того чи іншого посадовця – а отже порушують саму суть публічного декларування.

Нерухомість у деклараціях

Щороку держслужбовці повинні заповнити на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) майнову декларацію за попередній рік. Вона складається із 16 розділів – інформація про самого декларанта, членів сімʼї, доходи, заощадження, кредити, членство в громадських організаціях, а також рухоме та нерухоме майно.

Декларант повинен вказати всю нерухомість, яка хоча б якось із ним повʼязана: будинки, квартири, земельні ділянки, гаражі, паркомісця, навіть сараї. І значення не має, чи володіє він цією нерухомістю, чи орендує або безкоштовно користується нею.

Декларанти не можуть залишати розділ декларації «Об’єкти нерухомості» порожнім. Будь-який суб’єкт декларування не може фактично ніде не проживати, – пояснює Сергій Миткалик, голова громадської організації «Антикорупційний штаб».

Судді без дому

Суддя Солом’янського суду Києва Оксана Криворот упродовж восьми років є фактично безпритульною – принаймні таке враження може скластися з її майнових декларацій. Починаючи з 2017 року, вона не декларує жодної нерухомості у власності, оренді чи користуванні.

У розмові з NGL.media Оксана Криворот наполягає, що не володіє жодним житлом, оскільки «вона сама і їй нічого не треба». Каже, що переважно живе у будинку віднедавна покійної матері в Хотові або залишається в Києві на ночівлю у подруги.

Я або до мами сюди в Хотів приїжджала, ну або ночувала десь, – розповіла суддя.

Оксана Криворот не вважає, що порушує правила заповнення майнових декларацій. За її словами, в останні роки вона справді не має єдиного місця проживання.

Вона така не одна – NGL.media виявили ще принаймні сімох суддів без житла. З огляду на те, що українські судді заробляють не менше 100 тис. грн на місяць, це виглядає надто малоймовірним.

Хто найчастіше не декларує нерухомість

Серед майже 46 тис. держслужбовців, які принаймні впродовж останніх двох років не декларували жодного житла, найбільше представників місцевої влади, а також комунальних підприємств (9,5 тис.) Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці (по 7,3 тис.), ще майже півтори тисячі – це працівники міністерств та підпорядкованих їм територіальних органів і служб. Не вказали жодної нерухомості і дев’ятеро працівників Офісу Президента.

Серед правоохоронців найбільше декларантів без нерухомості серед поліцейських і патрульних. Хоча зустрічаються і працівники інших відомств – зокрема, 14 працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) і шість службовців Державного бюро розслідувань (ДБР).

Перевірка декларацій

Одним із завдань НАЗК є перевірка декларацій – чи справді посадовці вказали все майно і всі кошти правильно, чи не намагалися щось приховати. Для цього існує спеціальний алгоритм.

За словами Миткалика, відсутність будь-якого нерухомого майна в декларації може бути індикатором ризику. Водночас рішення про проведення перевірки зазвичай ухвалюють, коли система виявляє відразу кілька «червоних прапорців».

За недостовірне декларування, залежно від вартості майна, передбачена дисциплінарна (до 450 тис. грн), адміністративна (до 2,2 млн грн) або кримінальна відповідальність. При цьому суд враховує також, чи зумисно людина не вказала повну інформацію у своїх деклараціях.

Мова про завідоме подання недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання декларації. Саме тому під час перевірки з’ясовуються обставини, зокрема шляхом отримання пояснень від декларанта: чи мало місце незнання законодавства, чи, навпаки, особа свідомо намагалася приховати відповідне майно, – пояснює Миткалик.

Однак НАЗК не може опрацювати всі декларації. Щороку подається близько 630 тис. декларацій, водночас у межах повних перевірок НАЗК аналізує лише близько 1200 декларацій.

У відповідь за запит NGL.media у НАЗК повідомили, що не проводили перевірок декларацій жодного зі згаданих у цій публікації держслужбовців.