Держспецзв’язку затвердила Антикорупційну програму на 2025–2027 роки

Програма визначає комплекс заходів, зокрема порядок проведення оцінювання корупційних ризиків

Відповідно до вимог антикорупційного законодавства та з урахуванням сучасних викликів, у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації розробили та затвердили Антикорупційну програму на 2025-2027 роки – стратегічний документ, від якого, зокрема, залежить ефективність реалізації заходів із запобігання корупції.

У Держспецзв’язку  наголосили, що запобігання та протидія корупції, забезпечення дотримання стандартів доброчесності – важливий напрям роботи для кожного органу влади.

Антикорупційна програма визначає комплекс заходів, серед яких:

• завдання керівників Держспецзв’язку, уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, співробітників щодо запобігання та протидії корупції;
• принципи антикорупційної політики, стратегічні пріоритети, цілі діяльності;
• порядок проведення оцінювання корупційних ризиків;
• порядок проведення навчальних заходів антикорупційного спрямування;
• процедуру проведення моніторингу, оцінювання виконання програми, а також багато інших заходів, спрямованих на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням.

Під час розроблення програми враховано норми і положення Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки та Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки.

Ознайомитися з текстом Антикорупційної програми на 2025-2027 роки можна на сайті Держспецзв’язку в розділі «Діяльність»: «Запобігання корупції».

Загальнонаціональне опитування «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення» продемонструвало зростання готовності  громадян до викривальної поведінки. Загальний рівень суспільного схвалення громадян, які подають скарги щодо корупції до уповноважених органів, зріс з 71% у 2021 році до 81% у 2023 році.

Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс, але найчастіше респонденти готові долучатися до пасивних форм антикорупційної діяльності: повідомляти про випадки корупції у ЗМІ та соціальних мережах (31% у 2023 році порівняно з 22% у 2021 році) та ініціювати та підписувати електронні петиції (27% у 2023 році порівняно з 23% у 2021 році).

Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує до прикладу в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди. У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який довів свою ефективність в інших країнах. Так, наприклад, Закон про наклеп в США фіксує, що викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів.

Щоб мати статус викривача, особа має відповідати критеріям викривача. Здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною. Наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені. Повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. У разі відсутності хоча б однієї вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.

Аналогічні вимоги до особи викривача передбачені, наприклад, і у законодавстві Великої Британії – там викривачами є працівники або колишні працівники відповідного підприємства, які виявили правопорушення в ході виконання своїх трудових обов’язків – це збільшує можливість підтвердження інформації доказами (документацією, обставинами правопорушення тощо).

Додамо, в Україні покарання суддів за корупційні злочини є скоріше винятком, ніж правилом. До створення Вищого антикорупційного суду таких прецедентів взагалі не було: частково через завантаженість, частково через корупцію та кругову поруку місцеві суди не дослухали до вироку жодної справи, пише Слово і Діло.

Читайте також: Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави

Зауважимо, 30 червня 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони №359/2023 про прискорення судової реформи і подолання корупції в судах.

У рішенні РНБО зазначається, що успішна судова реформа є однією із семи ключових вимог Євросоюзу, пов’язаних із євроінтеграцією України.

Додамо, що прозора, ефективна і високопрофесійна судова система є ключовою у забезпеченні верховенства права, у залученні інвестицій в країну, у захисті прав людини.

• Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
• Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
• У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
• У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
• Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.