Дата доставки рішення в «Електронний суд» визначає строк на апеляцію: позиція Верховного Суду

Днем вручення судового рішення в електронному форматі вважається дата його успішної доставки до електронного кабінету учасника справи в системі ЄСІТС. Якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із цього моменту, заявник має безумовне право на поновлення строку на оскарження. Вимога судів надавати додаткові підтвердження отримання документа за наявності офіційної картки руху в системі є проявом надмірного формалізму, що порушує право на доступ до правосуддя.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглянувши справу № 199/13500/25 (провадження № 61-6741св26) за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості. Суд першої інстанції задовольнив вимоги частково заочним рішенням, після чого позивач подав через «Електронний суд» апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку, вказавши дату отримання тексту рішення. Апеляційний суд спочатку залишив скаргу без руху через відсутність окремих доказів вручення, а згодом відмовив у відкритті провадження, розцінивши поведінку заявника як зловживання правами.

Касаційний цивільний суд скасував ухвалу апеляційної інстанції та направив справу для вирішення питання про відкриття провадження. У своєму рішенні ВС нагадав про гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд та ефективний судовий захист, який передбачає можливість оскарження рішень із моменту фактичної поінформованості сторін.

Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України (зокрема пункту 2 частини шостої статті 272), днем вручення електронного рішення є день отримання судом підтвердження про доставку документа до електронного кабінету. У цій справі матеріали містили офіційну картку руху документа, яка зафіксувала доставку повного тексту рішення 30 грудня 2025 року. Оскільки банк подав скаргу 28 січня 2026 року — тобто в межах визначеного законом тридцятиденного строку, — він повністю обґрунтовано претендував на поновлення процесуальних строків.

Верховний Суд наголосив, що процесуальні норми мають гарантувати реальну реалізацію прав, а не перетворюватися на штучні перешкоди чи перепони для доступу до суду. Подібний підхід повністю відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини.