Будь-яка повторна участь судді в кримінальному провадженні як підстава для відводу

Будь-яка участь судді в кримінальному провадженні під час досудового розслідування виключає його участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій

Відвід у кримінальному процесі – це усунення учасників кримінального процесу від участі у справі за заявою сторони, прокурора (або за власною ініціативою того, хто відводиться — самовідвід) за наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості.

Метою застосування інституту відводів є:

1) належне виконання завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України);

2) забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження;

3) винесення законного, обґрунтованого і справедливого рішення в кожному кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями статті 75 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1. якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2. якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3. якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;
4. за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5. у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи;
6. у складі суду, що здійснює судове провадження, є особи, які є родичами між собою.

Разом з тим, положеннями статті 76 КПК визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні:

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.

Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому КПК.

Будь-яка участь судді в кримінальному провадженні під час досудового розслідування виключає його участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій (ст. 76 КПК). Той факт, що колегія суддів апеляційного суду скасувала ухвалу слідчого судді виключно з процесуальних підстав, не може вважатися підставою для відступу від вимог закону, який не ставить недопустимість повторної участі судді в залежність від підстав ухвалення судового рішення, мовиться у постанові ВС від 11.08.2022 у справі No 708/638/19 (провадження No 51-5267км19).

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Колегією суддів ККС встановлено, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 76 КПК щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, що свідчить про незаконний склад суду під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу є безумовною підставою для скасування ухвали з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

З матеріалів провадження вбачається, що суддя-доповідач в апеляційному суді брала участь у розгляді цього ж провадження під час досудового розслідування, а саме у складі колегії суддів розглянула апеляційну скаргу підозрюваного та постановила ухвалу. Зазначеною ухвалою частково задоволено апеляційну скаргу підозрюваного та скасовано ухвалу слідчого судді місцевого суду про відмову у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК. Матеріали за скаргою підозрюваного на повідомлення про підозру направлено до місцевого суду для розгляду його скарги по суті.

У касаційних скаргах сторона захисту наполягає на тому, що у цьому провадженні має місце порушення положень ч. 1 ст. 76 КПК, які передбачають
недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.

З цих підстав стороною захисту було заявлено відвід судді суду апеляційної інстанції, у задоволенні якого було відмовлено.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні відводу, апеляційний суд в ухвалі послався на те, що судом першої інстанції не приймалося рішення по суті вимог скарги підозрюваного на повідомлення про підозру, та відповідно колегія апеляційного суду за участю судді, скасовуючи ухвалу слідчого судді та постановляючи ухвалу, якою частково задоволено апеляційні вимоги підозрюваного та матеріали за його скаргою направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті скарги, не вдавався в оцінку доводів скарги підозрюваного, не зазначав про обґрунтованість підозри, а лише констатував факт безпідставної відмови у відкритті провадження за цією скаргою. На підставі зазначеного апеляційний суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б вказували на недопустимість участі судді в розумінні положень ст. 76 КПК.

Проте закон визначає, що будь-яка участь судді у кримінальному провадженні під час досудового розслідування виключає його участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім прямо передбачених законом виключень. Наведена норма закону не передбачає будь-якого розширеного тлумачення. Той факт, що колегія суддів апеляційного суду скасувала ухвалу слідчого судді виключно з процесуальних підстав, не може вважатися підставою для відступу від вимог закону, який не ставить недопустимість повторної участі судді в залежність від підстав прийняття судового рішення.

• Вища кваліфікаційна комісія суддів надала відповіді на найпоширеніші запитання, зокрема щодо того, які документи підтверджують досвід професійної діяльності адвоката, наукової діяльності чи суддівський стаж.
• В Україні існує єдина, обов’язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера — документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. За загальним правилом, генерування ордерів здійснюється на сайті НААУ або в раді адвокатів регіону, нагадує Національна асоціація адвокатів.
• Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
• 1 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 09.08.2023 № 3295-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України». Законом внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України.
• Фахівці Господарського суду Волинської області акцентували, що з 1 січня 2024 року відповідно до законів «Про судовий збір» і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінюються ставки судового збору.