Борг за аліментами не є автоматичною підставою для позбавлення батьківських прав

Верховний Суд підтвердив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і застосовується лише за умови доведеного, свідомого та тривалого невиконання батьківських обов’язків.

Частина 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Серед них: незабрання дитини з пологового будинку без поважної причини протягом шести місяців, ухилення від виконання обов’язків щодо виховання, жорстоке поводження, хронічний алкоголізм чи наркоманія, експлуатація дитини та засудження за умисний злочин щодо дитини.

Верховний Суд у постанові від 8 жовтня 2025 року у справі № 535/646/24 наголосив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Суд зазначив, що його можна застосовувати лише тоді, коли доведено свідоме та тривале ухилення від виконання батьківських обов’язків. Якщо поведінку батька чи матері можна змінити, суди мають спершу застосовувати менш суворі заходи.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 12 травня 2026 року у справі № 624/35/26 підтверджує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків неможливо та доведена їхня вина.

Водночас сама по собі несплата аліментів не є автоматичною підставою для позбавлення батьківських прав. Це може бути лише додатковим аргументом у справі, якщо позивач доведе, що один із батьків свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх обов’язків щодо дитини, а ситуацію неможливо виправити менш суворими заходами.