Бізнес висловився проти законопроєкту щодо криміналізації контрабанди

Мета законопроєкту — встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів, що призвело або могло призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів

Законопроєкт №5420 Володимира Зеленського про криміналізацію контрабанди товарів перебуває на розгляді у Верховній Раді з квітня 2021 року. У липні 2021 року Рада ухвалила його в першому читанні, у грудні 2021 року підготували таблицю змін до другого читання, одначе, з того часу законопроєкт не розглядали.

Згідно з пояснювальною запискою, проєктом закону пропонується внести зміни до законодавства України з метою встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів, що призвело або могло призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів.

Ініціатори законопроєкту переконують, що введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів забезпечить зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів, що матиме позитивний вплив на розвиток національної економіки, зокрема, в частині збільшення податкових надходжень до Державного бюджету України.

13 вересня 2023 року Комітет з питань правоохоронної діяльності підготував оновлену таблицю змін для ухвалення в другому читанні.

Зауважимо, 15 листопада 2011 року Верховна Рада декриміналізувала контрабанду товарів шляхом прийняття Закону щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності № 4025-VI, яким, серед іншого, внесла зміни до статті 201 Кримінального кодексу. Так, з 2012 року переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не є контрабандою і не вважається злочином.

Чинна редакція статті 201 КК передбачає настання кримінальної відповідальності за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Незаконне переміщення інших товарів, вказаних у цій статті, крім наркотичних речовин (стаття 305 КК), та лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України (стаття 201-1 КК), на сьогоднішній день не є контрабандою.

Відповідно до статті 2 Кодексу про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом.

Водночас ініціатори проєкту вважають, що це не забезпечує належну превентивну функцію і не усуває бажання осіб надалі займатися протиправною діяльністю та, зрештою, негативно впливає на наповнення бюджету.

Саме тому, законопроєкт у редакції Комітету від 13 вересня передбачав, що криміналізація контрабанди повернеться з 1 січня 2024 року.

Проєктом вносилися зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо підслідності, а Кримінальний кодекс доповнювався статтями 201-3 і 201-4.

6 грудня 2023 року на позачерговому засіданні Комітету переглянули попереднє рішення Комітету від 13 вересня з огляду на лист Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України.

У розгляді взяв участь заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук, який озвучив позицію Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України, відповідно до якої пропонується поетапне набрання чинності положеннями законопроєкту щодо запровадження кримінальної відповідальності за: контрабанду підакцизних товарів – з 1 січня 2024 року, контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня 2024 року.

Комітет погодив рекомендувати Раді прийняти у другому читанні та в цілому як Закон.

Нині остаточна версія законопроєкту ще невідома.

Одначе, пропозиція розгляду документа вже викликали реакцію деяких законотворців та представників бізнесу.

Зокрема нардеп Ярослав Железняк зауважив, що виступає категорично проти розгляду у нинішній редакції. Народний обранець пояснив, що пункт про товарну контрабанду має бути значно відкладений у часі, а будь-які зміни мають йти тільки після перезавантаження БЕБ.

Також зауважимо, що раніше члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 110 бізнес асоціацій різних секторів економіки, проаналізували законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди та дійшли до висновку, що у запропонованій до 2 читання редакції проєкт несе значні загрози для законослухняного бізнесу, оскільки його положення сформульовані так, що містять значні корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та ніяк не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.

Насамеперед представники бізнесу наголосили, що межа кримінальної відповідальності за статтею 201-3 законопроєкту є необґрунтовано низькою. Зокрема, пропонується притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Натомість для кваліфікації кримінального правопорушення згідно зі ст. 212 ККУ «Ухилення від сплати податків» межа кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн.

Оскільки такі зміни стосуються саме відповідальності за економічні злочини і суспільна небезпека полягає саме у несплаті податків та інших платежів, то бізнес зауважив, що доцільно керуватися аналогічними до змісту ст. 212 ККУ критеріями визначення порогу кримінальної відповідальності. Щобільше, зазначається, що питання митної вартості товарів часто є предметом спору між декларантом і митним органом, а тому не може виступати порогом кримінальної відповідальності.

Значні ризики для доброчесного бізнесу також вбачаються у запропонованій редакції Примітки до ст. 201 ККУ, яка відносить до контрабанди зокрема і подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та його митної вартості, що призвело або могло призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. На практиці, при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають спори щодо визначення митної вартості, коду товару, країни походження, ваги тощо. Більше того, пропонована редакція статті 201-3 не передбачає необхідність доказування умислу на вчинення кримінального правопорушення.

Представники бізнесу побоюються, що такі норми ККУ нададуть митникам можливість відкривати кримінальні провадження при будь-якій помилці чи спірній ситуації. Тож переконують, що ситуація не сприятиме ефективній боротьбі з контрабандою, натомість призведе до завантаження судової системи, що є неефективним використанням ресурсів держави, а також до додаткових витрат бізнесу.

Окремо звернули увагу на те, що у нормах законопроєкту №5420 не конкретизовано суб’єкта кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів. З поточної редакції норм незрозуміло, хто повинен бути обвинуваченим у вчинені злочину – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Окрім того, наголошується, що підслідність таких злочинів визначено за Бюро економічної безпеки України. За період своєї роботи БЕБ працює неефективно і потребує повного перезавантаження (законопроєкт №9080), що є пріоритетом для Української Ради Бізнесу. Тож на цей час, до «перезавантаження» БЕБ, – є недоцільним надавати БЕБ повноваження з досудового розслідування нової категорії злочинів.

Резюмуючи свої зауваження, члени УРБ підтримали криміналізацію виключно для підакцизних товарів з адекватною межею для притягнення до кримінальної відповідальності, водночас вважають, що законопроєкт №5420 потребує суттєвого доопрацювання в частині:

а) актуалізації предметів контрабанди, звуження до окремих підакцизних товарів – алкоголь, тютюнові вироби, а також бурштин;

б) обґрунтування розміру межі для притягнення до кримінальної відповідальності за «економічну» контрабанду;

в) передбачення кваліфікуючих ознак та адекватних обґрунтованих санкцій за вчинення злочину;

г) набрання чинності норм законопроекту після «перезавантаження» Бюро економічної безпеки України.

У цілому до боротьби з сірим імпортом необхідно підходити ширше, впроваджувати ефективні заходи і по мінімізації схем «піджаки», «посилки», «перерваний транзит» тощо, забезпечувати обмін інформацією з іншими країнами, а також забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи. Члени Української Ради Бізнесу: експерти, науковці та представники бізнес-асоціацій одностайні у тому, що цей законопроєкт потрібно повернути на повторне перше читання з метою його якісного доопрацювання з залученням експертів у сфері митної справи, фахівців у галузі кримінального права, науковців, громадськості та представників бізнес-асоціацій, – зазначили у повідомленні.

Члени Української Ради Бізнесу закликали народних депутатів врахувати пропозиції бізнесу та експертів та суттєво доопрацювати законопроєкт №5420, повернувши його на повторне перше читання.

• Аналіз анонсованих змін до законодавства стосовно відповідальності за колабораційну діяльність.
• Основні законодавчі зміни за грудень 2023 року.
• Документальна позапланова перевірка є таким способом податкового контролю, який не передбачається у плані-графіку та проводиться без попереднього повідомлення платника податків. Для проведення цього виду податкових перевірок обов’язковою умовою є наявність конкретної підстави, що прямо передбачена ПК України.